Скільки кас — стільки проблем: чому фармацевти виступають проти абсурдних ініціатив

На українському аптечному ринку — чергова хвиля дискусій: реєстр фармацевтів, «провізор на кожну касу», окремі каси для продажу дієтичних добавок, заборона маркетингових договорів. Допоможуть ці ініціативи пацієнтам чи лише поставлять під загрозу виживання малих аптек? Про це ми говоримо з експерткою з правових питань ГО «Асоціація фармацевтів України» (АФУ). У відвертій розмові Олена Омельчук пояснює, чому окремі пропозиції — це «регуляторний абсурд», де Україна йде врозріз із практикою ЄС та яку роль має відігравати професійна спільнота, щоб захистити фармацевтів і пацієнтів.

Олено, розкажіть, будь ласка, нашим читачам, що таке Асоціація фармацевтів України, яку роль вона відіграє на фармацевтичному ринку?

— Дякую за можливість. Асоціація фармацевтів України — це професійна спільнота фармацевтів, заснована 11 листопада 2019 року.  Мета нашої діяльності — захист професійних прав, просування належних умов праці, підвищення авторитету професії й впливу на державну політику. 

За нашим Статутом, АФУ представляє фармацевтів як незалежних фахівців, а не бізнес-структури. Це принципова відмінність: ми дивимося на регуляторні зміни очима людей, які працюють «за першим столом».  Наша місія — захистити професію, підняти її престиж і зробити все, щоб голос фармацевтів мав силу у діалозі з владою.

Останнім часом активно обговорюються зміни до Ліцензійних умов та ідея створення реєстру фармацевтів. Яка позиція АФУ? Які моменти, на вашу думку, мають бути переглянуті чи виправлені?

— Ми вже подавали свої офіційні зауваження і отримали відповіді від державних органів. Позиція чітка: професійна реєстрація фармацевтів і ліцензування аптек — це різні інструменти. В ЄС ці сфери розділені: право працювати за фахом підтверджується через професійні палати або регулятора, а не через аптеку як юридичну особу. Якщо держава хоче створювати реєстр, то це має бути окреме рішення із залученням профорганів, а не «умова ліцензії». Інакше ми ризикуємо отримати дублювання, правову невизначеність і проблеми із захистом персональних даних. Іншими словами — хаос і проблеми з персональними даними.

Народний депутат Сергій Кузьміних запропонував кілька ініціатив: правило «скільки кас — стільки провізорів» та окремі каси для дієтичних добавок. Як ви це оцінюєте?

— Такі ідеї звучать красиво, але на практиці вони зруйнують ринок. Уявіть маленьку аптеку в селі чи прифронтовій громаді: там часто працює один провізор, і будь-яка додаткова вимога призведе до закриття. А це означає — люди залишаться без доступу до ліків. Принцип «скільки кас — стільки провізорів» не застосовується у жодній країні ЄС. Те саме з касами для дієтичних добавок: це лише додаткові витрати, без жодної користі для пацієнтів. Ми маємо будувати систему, яка працює на доступність, а не на заборони й обмеження.

Ви згадали Європейський Союз. Наскільки українські ініціативи відповідають європейській практиці?

— Візьмемо приклад Німеччини, Франції чи Польщі. У цих країнах є окремий дозвіл на ведення аптечної діяльності, а є професійний реєстр, який ведуть фармацевтичні палати. Це чітко розмежовані процеси. Ніхто не покладає на аптеку обов’язок вести державний реєстр персоналу. Тому коли в Україні пропонують поєднати ці речі, ми відверто кажемо: це не відповідає acquis ЄС.

Як АФУ оцінює поточний стан регулювання дієтичних добавок, і що треба змінити?

— Сфера дієтичних добавок сьогодні в очікуванні імплементації змін. Закон уже прийнято, але підзаконні акті не розроблені вчасно: немає чітких процедур нотифікації, термінів, критеріїв. Правильний шлях — це гармонізація з європейськими нормами, запровадження прозорої нотифікації, систем якості та контролю. Не створювати бар’єри, а надати бізнесу інструменти для відповідального впровадження цих норм.

Окрема гучна тема — заборона маркетингових договорів для аптек. Чому фармацевти проти?

— Однозначно це проблема, оскільки це знову удар по фармацевту «за першим столом». 

Маркетингові договори — це механізм, який забезпечує фінансову стійкість аптек, особливо в маленьких населених пунктах, це часто єдиний фінансовий «кисень» для роботи. Якщо його просто заборонити, як це сталось навесні 2025 року і триває досі, багато аптек не витримують і закриваються. Відтак, заборона без альтернативи означає закриття аптек у селах і прифронтових громадах, а пацієнт залишається без доступу до ліків, а це занадто жорсткий підхід. 

Маркетингові договори в багатьох країнах працюють як інструмент легальної співпраці між аптеками, виробниками та дистриб’юторами. Краще регулювати через прозорість, обов’язкову звітність, аудити та публічність умов договорів. Це дозволить зберегти бізнес-процеси, але під контролем і з гарантіями.

До речі, у нас уже є правові висновки провідних університетів та наукових установ, які підтверджують, що такі категоричні обмеження суперечать Конституції та базовим законам. Ми готові відстоювати цю позицію.

Якщо дивитися ширше — чи не здається вам, що регуляторна хвиля зараз надто хаотична?

— Саме так. Ми бачимо десятки ініціатив: законопроєкти про реєстр фармацевтів, про заборону маркетингу, про окремі каси для дієтичних добавок. Частина з них уже відкликана, але шум залишився. Це створює відчуття нестабільності й тиску. Наша позиція проста: потрібен стратегічний підхід і прогнозованість, а не хаотичні заборони.

Яку роль має відігравати АФУ в цьому процесі?

— Ми — голос фармацевтів. АФУ має бути і критиком, коли бачимо небезпеку, і партнером, коли йдеться про розробку рішень. Ми готові працювати з Держлікслужбою, МОЗ, парламентськими комітетами. Але наш головний пріоритет — захист професії та доступ пацієнтів до ліків.

І наостанок — що б ви хотіли сказати фармацевтам?

— Залишайтесь активними. Долучайтеся до професійної спільноти, відстоюйте свої права, не мовчіть, коли ухвалюються важливі рішення. Якщо правила змінюються — фармацевти мають бути в центрі цього діалогу. Лише разом ми зможемо досягти  того, щоб реформи були чесними, зрозумілими й працювали для людей, а не проти них, і такими, що служать пацієнту, а не бюрократії.

Раніше ми розповідали, що голова ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» Олег Клімов попереджав: євроінтеграційний шлях регуляторних змін фармацевтичної діяльності в Україні більше схожий на створення «ручної» моделі регулювання аптечної діяльності .