Сонячні станції, генератори та власні котельні: як лікарні Харківщини забезпечують автономну роботу

Прифронтові медзаклади мають бути готовими працювати навіть тоді, коли централізовані мережі не витримують навантаження або стають недоступними через російські атаки. На Харківщині лікарні поступово формують власну інфраструктуру життєзабезпечення: один із прикладів такого підходу — багатопрофільна лікарня області, де енергетичну незалежність розглядають як необхідну умову безперервної медичної допомоги.

Енергія для операційних та інтенсивної терапії

Масштаби роботи закладу визначають і вимоги до його енергетичної стійкості. Щодня тут отримують амбулаторну допомогу понад 600 пацієнтів, ще більш як 800 людей проходять стаціонарне лікування. За рік лікарня обслуговує понад 200 тис. пацієнтів, виконує більш ніж 15 тис. операцій і приймає понад 1500 пологів.

Серед тих, хто звертається по допомогу, — військовослужбовці, ветерани, внутрішньо переміщені особи та цивільні, які постраждали внаслідок бойових дій. Заклад надає допомогу за хірургічним, терапевтичним, акушерсько-гінекологічним та іншими напрямами, тому навіть короткочасне припинення електропостачання може створити серйозні ризики для лікувального процесу.

Одним із рішень стала гібридна сонячна електростанція потужністю 60 кВт, доповнена акумуляторною системою ємністю 95 кВт·год. Панелі генерують електроенергію для потреб лікарні, а надлишок виробленої енергії можна спрямовувати на зберігання в акумуляторах. Коли централізоване живлення зникає, накопичений ресурс використовують для підтримки підключеного обладнання.

Зокрема, система забезпечує додаткове резервне живлення операційного блоку та відділення інтенсивної терапії. Тривалість такої роботи залежить від заряду акумуляторів, фактичного споживання електроенергії та обсягів її генерації сонячними панелями.

Власна генерація має не лише технічне, а й економічне значення. У середньому сонячна станція виробляє близько 4 тис. кВт·год електроенергії на місяць. За розрахунками, це дає змогу заощаджувати орієнтовно 50 тис. грн щомісяця, або до 600 тис. грн протягом року.

Від резервного живлення до масштабнішої системи накопичення

Наявну інфраструктуру планують розширювати. За сприяння Міністерства охорони здоров’я України та міжнародних партнерів у лікарні передбачено встановлення ще двох систем накопичення електроенергії ємністю 955 та 1000 кВт·год. Це суттєво збільшить можливості закладу зберігати енергетичний резерв і використовувати його під час тривалих перебоїв із централізованим постачанням.

Ще один орієнтир — збільшення загальної потужності сонячних електростанцій до 460 кВт до кінця 2026 року. Таким чином, лікарня переходить від окремих резервних рішень до комплексної системи, у якій власна генерація та накопичення електроенергії доповнюють традиційні джерела живлення.

Водночас альтернативна енергетика не замінює повністю резервне обладнання. У розпорядженні закладу залишаються дев’ять дизельних генераторів сумарною потужністю 1,7 МВт і сім джерел безперебійного живлення. Саме поєднання різних технологій дає змогу підтримувати роботу медичного обладнання за різних сценаріїв аварійного відключення.

Власна вода і тепло — ще дві складові стійкості

Автономність лікарні не обмежується електроенергією. Для повноцінної роботи медичного закладу критично важливо мати доступ до води та тепла, особливо в холодний період, коли перебої з комунальними послугами можуть ускладнити лікування пацієнтів і роботу персоналу.

На території лікарні облаштували артезіанську свердловину завглибшки 75 метрів. Додатково за підтримки благодійного фонду «Відбудуємо нашу Україну» встановили систему доочищення води, продуктивність якої сягає 50 кубометрів на годину. Це створює додатковий ресурс для забезпечення потреб закладу незалежно від стабільності централізованого водопостачання.

Уже функціонує котельна установка потужністю 1 МВт. Крім того, до грудня 2026 року за сприяння благодійного фонду «Мирне небо Харкова» планують запустити ще три котельні потужністю 3, 1,5 та 0,5 МВт. Вони працюватимуть на твердому паливі, що дозволить диверсифікувати джерела теплопостачання та зменшити залежність від зовнішніх мереж.

Харківщина посилює готовність медичної мережі

Розвиток автономної інфраструктури окремої лікарні відображає ширшу роботу з підготовки медичної системи до можливих енергетичних криз. МОЗ України разом з обласною та місцевою владою, міжнародними організаціями й благодійними фондами продовжує оцінювати готовність медзакладів до перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням.

Під час виїзних перевірок увагу приділяють не лише наявності генераторів та іншого резервного обладнання, а й можливості його фактичного використання. Перевіряють запаси пального, працездатність автономних систем і потреби закладів, які ще необхідно забезпечити.

За результатами нещодавньої перевірки, усі 44 заклади спроможної мережі Харківської області забезпечені резервними генераторами, автономними системами тепло- та водопостачання. Це 100% медзакладів відповідної мережі. Сонячні електростанції вже встановлено у 22 лікарнях області.

Читайте також: Харківщина розбудовує медичну інфраструктуру: нове життя лікарень і стратегічні проєкти під землею