Стратегія розвитку охорони здоров’я до 2030 року: 74% заходів вже реалізовані

У Міністерстві охорони здоров’я України відбулося засідання Секторальної робочої групи «Охорона здоров’я», на якому обговорили реалізацію Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року за минулий рік та окреслили пріоритети на 2026-й. Участь у зустрічі взяли міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, заступники міністра, представники міжнародних партнерів та донорських організацій, серед яких Бюро ВООЗ в Україні та Уряд США.

За словами міністра, більшість заходів операційного плану Стратегії вже реалізовані: 74% виконано, ще понад 21% перебуває на фінальній стадії впровадження. «Це означає, що система охорони здоров’я послідовно рухається до забезпечення доступної та безоплатної медичної допомоги, здатної працювати навіть у складних умовах війни», — зазначив В. Ляшко.

Перший напрямок Стратегії передбачає універсальний доступ до медичних послуг. У 2025 році вдалося систематизувати перелік платних та безоплатних послуг у державних і комунальних закладах, запровадити централізовану закупівлю ендопротезів та електронні черги на операції. Замість МСЕК ввели систему оцінки функціональних можливостей пацієнтів, а доступ до інноваційних лікарських засобів розширили через договори керованого доступу. Мережа закладів охорони здоров’я нині включає понад 580 лікарень, 2 500 надавачів первинної допомоги та 25 центрів екстреної медичної допомоги.

Особливу увагу приділено віддаленим і прифронтовим громадам. Для них збільшили фінансування первинної та екстреної допомоги, медики отримали додаткові гарантії оплати праці та одноразові виплати. Молоді лікарі, які почали роботу у сільській місцевості, вже отримали державну підтримку, а для медиків у селах і прифронтових містах запроваджують програму службового житла.

Доступ до ліків також розширено. Програму «Доступні ліки» доповнили 85 препаратами, запущено мобільні аптеки та масштабовано проєкт «Укрпошта.Аптека», що забезпечує ліками віддалені громади. Централізовані закупівлі медичних товарів і лікарських засобів у 2025 році перевищили 15 млрд грн, а Національний каталог цін дозволяє систематизувати ціни на ліки.

Профілактика та реабілітація стали ще одним пріоритетом. Реабілітаційну допомогу отримали понад 435 тис. пацієнтів, стоматологічні послуги безоплатно скористалися 108 тис. ветеранів, а психосоціальну підтримку на первинному рівні отримали понад 260 тис. осіб. Понад 6,2 тис. пацієнтів евакуювали на лікування за кордон за підтримки 33 країн. Для раннього виявлення серцево-судинних, ендокринних та психічних захворювань запровадили програму «Скринінг здоров’я 40+»

Другий стратегічний напрям зосереджений на посиленні міжсекторної координації. Національна служба здоров’я перейшла на багаторічне планування та укладання договорів, а централізована закупівельна організація забезпечила 97% потреб у медичних товарах, закупивши 866 позицій на понад 15 млрд грн. Паралельно за кошти донорів придбали обладнання на 426 млн грн, а загальні заощадження під час закупівель склали 1,7 млрд грн. Україна також продовжує гармонізувати законодавство з правом ЄС та розвивати міжнародну співпрацю: підписано 38 меморандумів, укладено кредитні угоди з Францією, а кількість міжвідомчих угод із партнерами досягла 13.

Третій напрямок — розвиток людського капіталу та цифровізації системи охорони здоров’я. У 2025 році запустили пілот університетської лікарні у Львові, впровадили електронний розподіл в інтернатуру, створили симуляційні центри у всіх медичних університетах МОЗ та налагодили безперервний професійний розвиток медиків. Електронна система охорони здоров’я вже охоплює близько 49 тис. закладів, 475 тис. медичних і фармацевтичних працівників та понад 5 млрд електронних медичних записів.

Пріоритети на 2026 рік залишаються незмінними: підвищення доступності та якості медичних послуг, розвиток кадрового потенціалу, зміцнення стійкості системи в умовах війни та адаптація політики охорони здоров’я до європейських стандартів.

Раніше МОЗ повідомляло про підготовку нових правил реєстрації ліків за стандартами ЄС.