Світла пам’ять медикам і фармацевтам, які загинули, рятуючи життя

Медики — це ті, хто стоїть на передовій боротьби за життя, незалежно від обставин. З перших днів повномасштабного вторгнення вони не лише лікують у прифронтових лікарнях, під обстрілами, в окупації, а й, на жаль, гинуть, виконуючи свій професійний обов’язок.

Серед загиблих — не лише лікарі та медсестри, а й українські фармацевти та аптечні працівники, які залишалися на робочому місці, щоб люди мали доступ до ліків, навіть у найнебезпечніших умовах.

Аптеки в Україні давно перестали бути просто місцем продажу медикаментів. Вони стали точками опори для людей, де можна отримати пораду, допомогу і підтримку. Але за це фармацевтична спільнота платить надвисоку ціну.

За даними профільних асоціацій, з початку повномасштабної війни десятки аптек були зруйновані або пошкоджені. У деяких випадках — разом з людьми всередині.

 Аптечні заклади на Херсонщині, Харківщині, Миколаєвщині, у Запорізській, Сумській та Чернігівській областях ставали жертвами прямих влучань. Від обстрілів постраждали працівники аптек, частина з них загинула, інші зазнали важких поранень.

 Фармацевти в прифронтових регіонах часто працюють без електрики, зв’язку, під звуки сирен і вибухів. Деякі — ночують в аптеках, бо іншого прихистку не мають.

Це люди, які обирають залишатися з пацієнтом, навіть коли інші змушені тікати.

Ми маємо пам’ятати: за можливість отримати ліки поруч із домом, за спокійну консультацію в аптеці — хтось заплатив власним життям.

Ми повинні вшановувати тих, хто загинув, залишаючись на своєму місці до останнього.

Ми не маємо морального права забувати, що фармацевт — це теж медик, а аптека — частина фронту, тільки цивільного.

Вічна пам’ять героям у білих халатах.

Слава медикам.

Слава українським фармацевтам.

Слава Україні.