У Міноборони пропонують реформувати систему військової медицини

Міністерство оборони України розглядає можливість створення при Генеральному штабі окремого органу, який відповідатиме за управління всією системою медичного забезпечення Збройних сил. Ініціатива покликана усунути проблеми координації, що виникають через зміну структури війська та розгортання армійських корпусів.

Про таке бачення розвитку військової медицини розповів керівник Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони Дмитро Самофалов.

За його словами, нову структуру пропонується сформувати у вигляді Центрального військово-медичного управління. Воно має забезпечувати централізоване управління медичною системою, аналізувати її роботу, акумулювати дані та контролювати реалізацію єдиної політики медичного забезпечення військ.

Необхідність реформи пояснюють тим, що чинна модель створювалася ще за часів АТО/ООС і вже не повною мірою відповідає сучасній організації Збройних сил. Із переходом до корпусної системи кожен армійський корпус формує власні медичні підрозділи, які інтегровані у його структуру. На думку Самофалова, це потребує нового підходу до управління, щоб забезпечити єдині стандарти підготовки медичного персоналу, планування ресурсів і координацію роботи на всіх рівнях.

У Міністерстві оборони вважають, що центральний орган при Генеральному штабі міг би виконувати функції, подібні до тих, які в цивільній системі охорони здоров’я забезпечує Національна служба здоров’я України: впроваджувати затверджені політики, збирати статистичні дані, оцінювати ефективність системи та забезпечувати зворотний зв’язок для ухвалення управлінських рішень.

Водночас Командування медичних сил, відповідно до запропонованої концепції, зосередилося б на спеціалізованій медичній допомозі. Йдеться насамперед про роботу військових госпіталів, лікування найтяжчих поранених, реабілітацію військовослужбовців, організацію маршрутів евакуації та переміщення пацієнтів між закладами, а також контроль якості медичної допомоги. Крім того, саме за Командуванням медичних сил можуть залишитися мобільні передові хірургічні підрозділи, які оперативно підсилюватимуть угруповання військ на найскладніших ділянках фронту.

Запропонована модель поки що перебуває на рівні концепції. Однак її реалізація може стати одним із ключових етапів реформування системи медичного забезпечення Збройних сил України в умовах переходу на нову організаційну структуру війська.

Міноборони хоче створити окремий медичний орган при Генштабі

При Генеральному штабі має виникнути медичний орган, який зможе управляти медичною інфраструктурою війська, бачачи всю систему і збираючи усі потрібні дані.

Таким є бачення керівника департаменту охорони здоров’я Міноборони Дмитра Самофалова. 

Він називає це Центральним військово-медичним управлінням .

Така потреба, на його думку, пов’язана з хаосом в управлінні. Адже Командування медичних сил свого часу створили у часи АТО / ООС як відповідь на тодішні потреби. Але зараз розвиваються армійські корпуси, які мають мати свої медичні батальйони, власну медичну підтримку, каже Самофалов. 

“Ми не можемо сказати корпусу: у тебе логістика твоїми силами, розвідка твоїми, а медицину ми дамо звідкись. Виходить, кожен корпус буде мати певну кількість своїх медичних [батальйонів], але корпуси підпорядковані командуванню Сухопутних військ, ДШВ тощо. Який вплив на них може мати Командування медичних сил? Будемо відвертими”, – каже Самофалов.

Він пояснює, що начмед в такій системі не розуміє кого йому дали, чи мають ці люди достатній рівень навчання тощо. 

Позиція Самофалов – начмед має мати свої команди, і тоді зможе планувати якісно роботу, хто коли і яку роль має виконувати для найкращого результату: “По суті, історія така ж, як і в цивільній системі. Міністерство формує правила. І хтось ці правила має впроваджувати на всіх рівнях. У Міністерства охорони здоров'я є Національна служба здоров'я. Для Міністерства оборони має бути такий орган на рівні Генерального штабу, який ці політики буде впроваджувати і буде давати фідбек, мати цифри”.

Що тоді лишається в повноваженнях Командування медичних сил у разі ухвалення цієї концепції?

Госпіталі, каже Самофалов: "Це рівень найскладнішого лікування, третій-четвертий. Це реабілітація обов'язкова, Це маршрути пацієнта. Якщо пацієнт вийшов за межі медичного батальйону, хтось має його вести. У КМС в госпіталях мають залишитись передові хірургічні відділення, які зможуть підкріпити, наприклад, на якомусь напрямку серйозні бої. У нас є структури, які не можуть створити своїх медичних батальйонів, це спецпризначенці – ГУР і так далі. Їм теж треба зрозумілі шляхи евакуації Також це про маршрути пацієнта в госпіталях, хтось має їх корегувати. І має бути контроль якості".