У НФаУ відбувся круглий стіл, де обговорили підготовку конкурентоспроможного фахівця для системи охорони здоров’я

7 серпня 2026 року в Національному фармацевтичному університеті відбувся круглий стіл «Фармацевтична освіта та працевлаштування: підготовка конкурентоспроможного фахівця для системи охорони здоров’я». Захід об’єднав представників університету, Державного експертного центру МОЗ України, професійної спільноти та студентства для відкритого обговорення того, якою має бути сучасна фармацевтична освіта, яких фахівців очікує галузь і як забезпечити молодим спеціалістам реальний старт професійної кар’єри.

Як долаються сучасні виклики фармосвіти

Після офіційного відкриття круглого столу слово взяв директор Державного експертного центру МОЗ України Едем Адаманов. Вітаючи учасників зустрічі, він наголосив на особливому значенні Харкова для фармацевтичної галузі та підкреслив, що місто залишається одним із важливих центрів української фармації.

Ректор НФаУ, доктор фармацевтичних наук, професор Олександр Кухтенко зосередився на сучасних викликах фармацевтичної освіти. Одним із яких є суттєве скорочення кількості вступників: якщо у 2019 році університет прийняв майже 5 тисяч здобувачів, то сьогодні ця кількість значно менша. Серед причин — зокрема, географічні обмеження, зумовлені повномасштабною війною. Водночас, за словами ректора, змінюється і сам студент. Тому одним із ключових завдань університету сьогодні є поєднання очікувань здобувача освіти з потребами роботодавця. Важливим результатом цієї роботи Олександр Кухтенко назвав високий рівень працевлаштування випускників.

Окремо ректор звернув увагу на цьогорічну вступну кампанію. Після зниження мінімального порогу НМТ до 140 балів кількість заяв вступників, за попередніми даними, суттєво зросла порівняно з минулим роком — майже з тисячі до близько 3900. Це свідчить про позитивну динаміку вступної кампанії, яка на момент проведення круглого столу ще тривала.

ДЕЦ чекає на молодих фахівців

Окремий блок зустрічі був присвячений діяльності Державного експертного центру та можливостям професійного розвитку молодих фахівців. Едем Адаманов представив основні напрями роботи ДЕЦ, структуру експертної діяльності, можливості постійного навчання співробітників, міжнародну співпрацю та зміни регуляторної системи України відповідно до європейських вимог.

Важливим меседжем стало те, що сучасна фармацевтична освіта може стати основою для професійної реалізації далеко за межами аптеки. ДЕЦ потребує фахівців із фармацевтичною освітою для роботи в експертних, аналітичних, регуляторних та інших напрямах. Під час зустрічі неодноразово наголошувалося: молодих спеціалістів у Центрі чекають і готові створювати для них можливості професійного розвитку.

Заступник директора ДЕЦ МОЗ України Михайло Пасічник доповнив розмову акцентом на кадрових потребах регуляторної системи. Він наголосив, що в умовах активної фази євроінтеграції та створення нового національного регуляторного органу Україні потрібні молоді, вмотивовані фахівці. За його словами, ДЕЦ сьогодні бере активну участь у формуванні підходів до розвитку фармацевтичної діяльності, а тому потребує не лише працівників, а й спеціалістів, готових долучатися до робочих груп та формування нових регуляторних рішень.

Окремо Михайло Пасічник зупинився на стандартизації лікарських засобів, медичної та фармацевтичної діяльності, а також на необхідності постійного оновлення фармацевтичних протоколів відповідно до сучасних потреб системи охорони здоров’я. Він підкреслив, що ДЕЦ готовий навчати молодих спеціалістів, сприяти їхньому професійному розвитку та залучати до роботи над нормативними й експертними документами.

Яких soft skills не вистачає майбутнім фармацевтам

Про практичну складову підготовки майбутніх фармацевтів говорила членкиня ГО «Асоціація фармацевтів України» Анастасія Рижук. У центрі її виступу — шлях від студентської лави до першого робочого місця, значення стажувань, інтернатури та розширення можливостей практичної підготовки. Йшлося про необхідність створювати для студентів більше можливостей спробувати себе не лише в аптеці, а й у лабораторіях, на виробництві, у наукових установах та регуляторній сфері.

Голова студентського самоврядування НФаУ Тетяна Дем’янчук представила бачення студентів щодо сучасної фармацевтичної освіти. Серед актуальних запитів студентської спільноти — міжнародна мобільність, цифрові технології, розвиток soft skills, участь у науковій діяльності та можливість впливати на формування освітнього середовища.

Перший проректор НФаУ Олена Рубан розповіла про практичні можливості, які університет пропонує здобувачам освіти: лабораторну базу, стажування, навчальний центр та інші формати професійної підготовки. Така інфраструктура дає змогу поступово переводити отримані теоретичні знання у практичні навички.

Важливою частиною круглого столу стало громадське обговорення проєкту стандарту вищої освіти за спеціальністю І8 «Фармація». Вікторія Георгіянц, гарант ОП «Фармація», доктор фармацевтичних наук, професор НФаУ, представила основні положення проєкту та зміни, передбачені новим стандартом. Зокрема, йшлося про уніфікацію назв освітніх програм для регульованих спеціальностей, збільшення обсягу практичної підготовки відповідно до вимог ЄС, урахування професійного стандарту та включення до державної атестації практично орієнтованого іспиту.

Окремо було представлено структуру освітніх програм за спеціалізаціями 18.01 «Фармація» та 18.02 «Промислова фармація». Обговорення відбулося з урахуванням пропозицій роботодавців, студентської та академічної спільноти, адже оновлення стандарту має не лише відповідати сучасним вимогам освіти, а й забезпечувати підготовку фахівця, компетентності якого відповідають реальним потребам фармацевтичної галузі. 

Дискусія, яка вийшла за межі освітньої тематики

Найбільш активна дискусія розгорнулася за участю директора ДЕЦ Едема Адаманова, членкині ГО «Асоціація фармацевтів України» Юлії Клименюк та Ігоря Зупанця, доктора медичних наук, професора, відомого фахівця у сфері клінічної фармакології та клінічної фармації. Представники професійної спільноти порушили низку гострих питань, серед яких:

• строки розгляду заяв щодо внесення змін до Національного каталогу цін;
• визначення рецептурного чи безрецептурного статусу лікарських засобів; 
• реалізація окремих препаратів на автозаправних станціях; 
• майбутня фармацевтична послуга та зміни регуляторної системи.

Особливо гострою стала дискусія щодо продажу лікарських засобів на АЗС. Учасники звернули увагу на принципову нерівність: фармацевтичний працівник в аптеці несе відповідальність за належний відпуск лікарського засобу, тоді як поза аптечним середовищем препарат може прадавати людина, яка не має фармацевтичної освіти.

Едем Адаманов наголосив на необхідності розмежовувати процедуру державної реєстрації лікарського засобу та правила його роздрібної реалізації. За його словами, під час експертизи визначаються якість, безпека та ефективність препарату, а також його рецептурний чи безрецептурний статус. Натомість питання того, де саме дозволено продавати препарат, регулюється іншими нормативними вимогами.

Водночас дискусія показала, що питання не зводиться лише до того, чи може безрецептурний препарат продаватися поза аптекою. Йшлося про необхідність визначення чіткого переліку таких лікарських засобів, обмеження кількості, вимоги до упаковки та маркування, умов зберігання і контролю. Саме тут учасники повернулися до фундаментального питання професії: як забезпечити доступність лікарських засобів, не втрачаючи при цьому професійного підходу до їх безпечного застосування.

Дискусія також торкнулася проблеми строків розгляду заяв щодо Національного каталогу цін. Представники фармацевтичної спільноти наголосили, що затягування таких процедур безпосередньо впливає на можливість виробників планувати реалізацію лікарських засобів і, зрештою, може позначатися на доступності препаратів для пацієнтів.

Таким чином, обговорення вийшло далеко за межі питання працевлаштування. Воно продемонструвало, що підготовка конкурентоспроможного фармацевта нерозривно пов’язана з тим, як розвивається сама професія, як змінюється регуляторна система та які правила роботи діятимуть на фармацевтичному ринку.

Завершуючи зустріч, учасники окреслили перспективні напрями співпраці університету, регуляторної системи та роботодавців: розширення баз практики, спільні освітні й наукові проєкти, кар’єрні заходи, залучення роботодавців до освітнього процесу та створення нових можливостей для професійного розвитку молодих фахівців.

Читайте також Шлях в науку через аспірантуру НФаУ.