УФА під контролем МОЗ? Чому конкурс на посаду керівника нового регулятора викликає запитання

В статті представлено власну думку автора, яка може не збігатись з офіційною позицією редакції. Інформація в цій статті відображає особисту точку зору автора і не є офіційною позицією компанії.

Народний депутат України Сергій Кузьміних висловлює застереження щодо процедури відбору керівника Українського фармацевтичного агентства. На його думку, відтягування проведення конкурсу та участь міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка у визначенні майбутнього очільника можуть поставити під сумнів незалежність регулятора, заради створення якого й розпочиналася реформа.

«У мене є серйозні застереження щодо того, як зараз відбувається формування Українського фармацевтичного агентства. Якщо міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко матиме вирішальний вплив на визначення кандидатури, це викликає питання щодо того, наскільки незалежним буде новий орган. Адже сама ідея створення УФА полягала саме в тому, щоб сформувати незалежного фармацевтичного регулятора, а не просто перейменувати чинну структуру».

У Міністерства охорони здоров’я було достатньо часу для підготовки цієї реформи. Протягом двох років можна було сформувати конкурсну комісію, підготувати необхідні нормативні акти, визначити процедури та забезпечити організаційну готовність нового агентства. Ми бачили залучення міжнародних експертів, донорську підтримку, тренінги, наради й конференції. На засіданнях комітету МОЗ звітувало про поступ у створенні нового органу, тому цілком логічно було очікувати, що результатом стане справді незалежна інституція.

Натомість сьогодні я бачу підстави сумніватися, що саме так і відбудеться. У мене є певні сумніви щодо складу конкурсної комісії, оскільки, на мою думку, окремі її члени тривалий час перебувають в орбіті Міністерства охорони здоров’я. Якщо до цього додати модель, за якої керівник міністерства обирає одного з трьох кандидатів, виникає ризик надмірного адміністративного впливу на кадрове рішення. Незалежність регулятора має визначатися не деклараціями, а конкретними правилами, які унеможливлюють залежність від одного відомства.

Я неодноразово наголошував, що створення УФА має змінити сам принцип регулювання фармацевтичної галузі. Якщо ми просто замінимо назву Держлікслужби, залишивши попередні підходи, повноваження та залежності, то навіщо взагалі потрібна була ця реформа? Незалежний орган повинен мати зрозумілу структуру, належне фінансування, чітко визначені функції та можливість ухвалювати рішення без неналежного зовнішнього впливу.

Мене також непокоїть кадрова нестабільність. Ми бачимо ситуації, коли посадовець, призначений заступником керівника, працює на посаді близько тижня, після чого його звільняють. За таких обставин складно говорити про послідовне формування управлінської команди. Новий регулятор має бути готовим до виконання своїх функцій, а не створюватися в умовах постійних кадрових змін і невизначеності.

Є й питання до нормативного регулювання. Наприклад, після змін до ліцензійних умов я звернувся до МОЗ із запитом, щоб з’ясувати, що саме означає робота аптечного пункту в сільській місцевості під керівництвом фармацевта. У відповіді міністерства йшлося про фізичну присутність фахівця, тоді як у відповіді Держлікслужби, перейменованої в УФА, така фізична присутність виявилася непотрібною. Це показовий приклад того, як різне трактування вимог державними органами створює невизначеність для практичної роботи. Якщо ми запускаємо нову інституцію, такі суперечності потрібно усувати, а не переносити в нову систему.

Для повноцінного запуску УФА необхідно підготувати значний масив підзаконних нормативних актів, узгодити процедури та забезпечити ресурсну спроможність органу. Закон сам по собі не запускає інституцію, якщо механізми його реалізації залишаються непідготовленими.

От, наприклад, Закон передбачає наявність в УФА власної експертизи ліків. Усе просто: незалежний орган — незалежна експертиза. МОЗ же пропонує змінити Закон і залишити чинну нині систему — робити експертизу в підконтрольному і повністю залежному від МОЗ державному підприємстві. Навіщо? Щоб впливати на щось?

Крім того, бюджетні рішення мають відповідати заявленим завданням, інакше новий орган ризикує отримати нову назву, але не отримати можливостей для реальної зміни роботи. Зараз у проєкті Державного бюджету на 2027 рік УФА фінансово залишається під МОЗом, хоча згідно із Законом повинна бути підпорядкована напряму Уряду.

На мою думку, за нинішніх обставин варто розглянути можливість відтермінування запуску УФА, можливо, на рік, щоб завершити підготовку нормативної бази, кадрових процедур і фінансового забезпечення. Я розумію, що відтермінування не є самоціллю, але запускати орган лише заради дотримання календарного плану, не забезпечивши його готовності, — неправильно. Спочатку потрібно створити дієву модель, а потім переходити до повноцінної роботи.

Для мене принциповим залишається одне: УФА повинна бути незалежним фармацевтичним регулятором. Вона має забезпечувати належне регулювання обігу лікарських засобів, зрозумілі правила для учасників ринку та рішення, засновані на законі й професійних критеріях. Якщо ж агентство залишиться залежним від МОЗ і фактично повторюватиме модель попередньої служби, то очікуваного перезавантаження не відбудеться. Нам потрібна не Держлікслужба з новою назвою, а повноцінний незалежний орган із чіткими повноваженнями, ресурсами та довірою професійної спільноти.

Читайте також: Оптимізація під сиренами: Чи не дореформуємося ми до країни, де лікувати буде ніде?