Українська система реабілітації пацієнтів із бойовими травмами за період повномасштабної війни зазнала суттєвої професійної еволюції та структурного переосмислення. Якщо на початкових етапах бойових дій вітчизняні фахівці переважно адаптували та впроваджували міжнародні клінічні протоколи, то нині українські реабілітаційні команди дедалі частіше виступають носіями експертного досвіду для закордонних колег у сфері відновлення військовослужбовців після складних поранень.

Про це під час пресконференції в «Укрінформі» повідомив начальник відділення реабілітації та відновлювального лікування Клініки реабілітації та відновлювальної медицини, капітан медичної служби Ярослав Ярош.

За його словами, у 2022–2023 роках українські мультидисциплінарні реабілітаційні команди активно інтегрували міжнародні підходи до організації допомоги, опановували сучасні доказові методики ведення пацієнтів і поступово формували власні клінічні алгоритми відновлювального лікування. Наразі спостерігається зворотний процес: український практичний досвід стає об’єктом професійного інтересу з боку іноземних спеціалістів і розглядається як джерело прикладних рішень у сфері військової реабілітації.

Як наголосив Ярош, особливу увагу міжнародної медичної спільноти привертають українські напрацювання у веденні пацієнтів із масивними кістковими дефектами, спінальними ураженнями, а також у побудові довготривалих реабілітаційних маршрутів після тяжких бойових травм. Окремим напрямом професійного інтересу є підходи до формування та підтримки мотивації пацієнтів у процесі тривалого відновлення.

Водночас, попри значний прогрес, системна модель передачі українського досвіду на міжнародному рівні поки що перебуває на етапі формування. За оцінкою фахівця, потенціал для розвитку такого співробітництва залишається високим, зважаючи на унікальну клінічну базу, сформовану українськими реабілітаційними командами в умовах інтенсивного бойового навантаження.

Порівнюючи міжнародні моделі організації реабілітаційної допомоги, Ярослав Ярош відзначив, що в низці країн система побудована на принципі глибокої вузької спеціалізації. У таких умовах окремі мультидисциплінарні команди фокусуються виключно на конкретних категоріях пацієнтів — після ампутацій, із ураженнями периферичної нервової системи, наслідками спінальних травм або порушеннями зорових функцій.

В Україні впровадження подібної моделі наразі обмежене кадровими можливостями системи. Водночас, як підкреслив представник Медичних сил ЗСУ, наявні обмеження компенсуються універсальною підготовкою фахівців і широким спектром клінічної практики у веденні пацієнтів із комбінованими бойовими ушкодженнями. Це дозволяє забезпечувати безперервність реабілітаційного процесу та комплексний підхід до відновлення функціональної спроможності військовослужбовців.


Читайте також Без очікувань і зайвих маршрутів: як держава перебудовує систему реабілітації у 2026 році.

Поділитися цим дописом

Автор

Нові правила реімбурсації інсулінів: Українська діабетична федерація закликає врахувати потреби пацієнтів

Нові правила реімбурсації інсулінів: Українська діабетична федерація закликає врахувати потреби пацієнтів

Фармацевт Практик 2 хв. читання
Новий «Український правопис»: особливості мовної компетенції фармацевта

Новий «Український правопис»: особливості мовної компетенції фармацевта

Фармацевт Практик 6 хв. читання
Орден святого Пантелеймона оголосив лауреатів ювілейної відзнаки: хто отримав Медичний «Оскар»-2026

Орден святого Пантелеймона оголосив лауреатів ювілейної відзнаки: хто отримав Медичний «Оскар»-2026

Фармацевт Практик 3 хв. читання
Війна як драйвер інновацій: розвиток біонічного протезування в Україні

Війна як драйвер інновацій: розвиток біонічного протезування в Україні

Фармацевт Практик 1 хв. читання
День медика став днем прощання

День медика став днем прощання

Фармацевт Практик 1 хв. читання
Роль фармацевта у профілактиці та підтримці пацієнтів з гепатитом

Роль фармацевта у профілактиці та підтримці пацієнтів з гепатитом

Фармацевт Практик 2 хв. читання