Українські медики показали найкращий результат на чемпіонаті EMSNOR26 у Норвегії

Незнайома «швидка», інше обладнання, три мови в комунікації та 13 складних клінічних сценаріїв. Саме в таких умовах українська бригада екстреної медичної допомоги пройшла професійне випробування на національному чемпіонаті EMSNOR26 у Норвегії. Результат став несподіванкою навіть для організаторів: українці не лише отримали звання Best International Team, а й набрали найбільшу кількість балів серед усіх учасників.

Наприкінці серпня у норвезькому місті Йєссхейм відбувся десятий національний чемпіонат серед бригад екстреної медичної допомоги EMSNOR26. Цього року його формат уперше став міжнародним: поряд з 11 норвезькими командами до участі запросили представників Данії та України.

Українська четвірка завершила змагання з результатом 1107 балів. Найсильніша серед професійних норвезьких команд — Helse Stavanger HF — набрала 1065. 

Команда, яка вперше зібралася саме на цих змаганнях

Україну на EMSNOR26 представляли фахівці з різним професійним досвідом. Лідеркою команди стала лікарка Вінницького центру екстреної медичної допомоги та ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України» Олена Воловик.

Разом із нею працювали лікарка УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України Наргіз Джавадова, яка також виконувала функції перекладачки, лікар Тернопільського національного медичного університету Роман Гук та парамедик УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України Вадим Кошлак.

До чемпіонату команду готувала лікарка Галина Цимбалюк — керівниця відділу стандартів, професійного розвитку та контролю якості в системі ЕМД Українського науково-практичного центру. На EMSNOR26 вона також увійшла до міжнародної суддівської колегії, однак, відповідно до правил, не оцінювала виступ українських учасників.

Сам факт залучення української фахівчині до суддівства став ще одним важливим маркером професійної інтеграції: цього разу Україна була представлена на чемпіонаті не лише як учасник, а й на експертному рівні.

Попри те, що саме в такому складі четвірка працювала вперше, команді вдалося швидко вибудувати взаємодію. Основою стали попередні тренування, знання актуальних міжнародних алгоритмів ЕМД і той практичний досвід, який українські медики щодня отримують у надзвичайно складних умовах.

«Ми не знали результатів до моменту оголошення переможців, хоча до мене, як до судді, доходили чутки від інших колег, що українська команда дуже добре проходить етапи — дехто навіть просив знімати відео роботи нашої команди. А вже на нагородженні несподіванка очікувала і на організаторів. Вони відверто сказали, що не очікували, що найкращий результат на чемпіонаті покаже міжнародна команда», — розповіла Галина Цимбалюк.

Тринадцять сценаріїв, у яких помилка коштувала балів

EMSNOR26 був побудований не навколо теоретичних тестів, а навколо максимально реалістичної симуляції роботи екстреної медичної допомоги. Учасникам довелося пройти 13 окремих станцій, кожна з яких моделювала ситуацію, де рішення потрібно ухвалювати швидко, а дії всіх членів бригади мають бути синхронними.

Серед випробувань були масовий випадок після умовного терористичного акту, реанімація дорослого пацієнта, отруєння, сепсис, токсичне ураження, геморагічний інсульт і кардіогенний шок на тлі гострого коронарного синдрому. Окремі сценарії стосувалися домашнього насильства, допомоги в потенційно небезпечному середовищі та евакуації травмованої людини з висотного будівельного крана.

Ще одним незвичним етапом стало керування автомобілем екстреної медичної допомоги на сучасному віртуальному симуляторі.

Оцінювання при цьому не зводилося до того, чи правильно медики виконали конкретний клінічний алгоритм. Суддів цікавило, наскільки команда здатна визначити головну загрозу для пацієнта, розставити пріоритети, обрати тактику відповідно до сучасних стандартів, розподілити функції між членами бригади та зберігати контроль над ситуацією. Не менше значення мали комунікація з пацієнтом і колегами, ситуаційна обізнаність та власна безпека медиків.

Коли знайомий алгоритм потрібно виконати в абсолютно незнайомих умовах

Для української бригади чемпіонат мав додатковий рівень складності. Медики вперше працювали з норвезьким автомобілем екстреної допомоги та обладнанням, яке помітно відрізняється від оснащення українських бригад.

У реальній екстреній ситуації автоматизм має величезне значення: фахівець знає, де лежить необхідний інструмент, як організоване робоче місце, як швидко підготувати апаратуру. У Йєссхеймі звичні професійні рухи довелося адаптувати практично на ходу.

Додаткове навантаження створювала мова. Під час симуляцій паралельно звучали норвезька, англійська та українська. Там, де клінічне рішення іноді потрібно прийняти за секунди, навіть короткий час на переклад впливає на темп і вимагає від команди ще більшої концентрації.

Тож завдання полягало не лише в тому, щоб знати правильний алгоритм. Його потрібно було безпомилково реалізувати в іншому професійному середовищі, швидко орієнтуючись у техніці, мовній комунікації та зміні обставин.

Симуляція, яка майже перестає відчуватися симуляцією

Окремою особливістю EMSNOR26 стала реалістичність змодельованих подій. Для створення травм і зовнішніх проявів ушкоджень організатори залучили професійну команду, яка працює з гримом і спецефектами для кіноіндустрії. Підготовлені локації, акторська гра, звук, візуальні ефекти та максимально правдоподібні ушкодження змушували учасників реагувати майже так само, як під час справжнього виклику.

«З позиції симуляційного навчання це особливо цінно: висока психологічна та фізична достовірність сценарію сприяє зануренню учасника в ситуацію і створює когнітивне та емоційне навантаження, близьке до реального виклику. У певний момент команда перестає сприймати те, що відбувається, як умовне змагальне завдання і починає діяти так, як діяла б у реальній клінічній ситуації», — зазначила Галина Цимбалюк.

Досвід, який неможливо здобутиу навчальній аудиторії

Найвиразніше сильні сторони української команди проявилися там, де сценарій передбачав загрозу для самих медиків, дефіцит часу та ресурсів або одночасну допомогу кільком постраждалим. Бригада швидко перебудовувала тактику, визначала черговість допомоги та приймала рішення в умовах, коли повної інформації про ситуацію не було.

Частина випробувань за своєю логікою виявилася близькою до реалій, з якими українська екстрена медицина зіткнулася після початку повномасштабної війни. Один зі сценаріїв передбачав допомогу людям з опіками після масштабної пожежі. В іншому медики мали працювати у задимленому приміщенні, де одночасно перебували численні травмовані з критичними кровотечами.

Для українських фахівців ризик, непередбачувана зміна обстановки, необхідність швидко визначати, кому допомога потрібна першочергово, та робота з обмеженим ресурсом давно перестали бути лише елементами навчальної симуляції. Повномасштабна війна різко розширила практичний досвід системи ЕМД — досвід, який на міжнародному майданчику перетворився на професійну перевагу.

Не тільки переймати досвід, а й ділитися власним

1107 балів на EMSNOR26 — це більше, ніж результат у турнірній таблиці. Українська команда працювала під незалежним міжнародним суддівством, на незнайомій техніці, в іншомовному середовищі й за правилами, однаковими для всіх учасників. І саме за таких умов її результат виявився найвищим.

Для української системи екстреної медичної допомоги цей виступ демонструє цінність сучасних протоколів, якісного симуляційного навчання та відпрацьованої командної взаємодії. Водночас він показує й інше: досвід, який українські медики отримали за роки надзвичайно складної практики, вже може бути важливим для міжнародної професійної спільноти.

Україна дедалі частіше постає в європейській медицині не лише як сторона, що навчається та переймає успішні моделі. Українські фахівці накопичили експертизу роботи в кризових і небезпечних умовах, якою сьогодні можуть ділитися з колегами з інших країн. І результат EMSNOR26 став ще одним підтвердженням цього.

Читайте також: МОЗ готує нові правила спеціалізації та БПР для медичних і фармацевтичних працівників