Від аптеки до передової: історія інструкторки з тактичної медицини
– 2 хв. читання
Фармацевтів часто зводять до «працівників аптеки», не завжди визнаючи їх повноцінними медичними фахівцями. Проте історія Юлії на позивний «Фурія» руйнує цей стереотип і показує: фармацевт — це про глибокі знання, відповідальність і готовність рятувати життя в будь-яких умовах.
Як було вже не буде
Сьогодні Юлія служить інструкторкою з тактичної медицини у 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, до якої долучилася у 2024 році. І не з порожніми руками: вона принесла з собою знання і досвід, набутий за 20 років завідування аптекою та ведення власного аптечного бізнесу. Саме цей досвід став основою її нинішньої роботи — вже у війську.
Попри можливість залишатися хозяйкою стабільного бізнесу і жити в більш-менш мирних умовах, Юлія обрала інший шлях — службу на передовій. Тепер вона військовослужбовиця волинської бригади, де навчає хлопців тактичній медицині в умовах сучасної війни дронів і високої інтенсивності бойових дій.
Навчання, яке рятує життя побратимів
«Основний акцент у навчанні — це відпрацювання навичок з порятунку життя та чітка послідовність дій при пораненнях, щоб не втрачати критично важливий час», — пояснює Фурія.
За її словами, сучасна підготовка військових суттєво змінилася: більше уваги приділяється не лише тактичній медицині, а й інженерній, тактичній та вогневій підготовці. Водночас ключовим залишається досвід інструкторів, які передають бійцям практичні навички виживання.
Попри складність навчального процесу, найбільшою оцінкою своєї роботи Юлія вважає реальні історії з фронту — коли військові застосовують отримані знання і рятують життя побратимів.
«Подяка приходить тоді, коли розумієш: те, що ти навчав, справді спрацювало і допомогло врятувати людину», — каже вона.
Домедичну допомогу має опанувати кожен українець
Юлія переконана: навички домедичної допомоги мають бути базовими для кожного українця. Особливо в умовах війни, коли характер поранень і ризиків постійно змінюється.
«Кожен має вміти користуватися турнікетом, бандажем, базовими засобами зупинки кровотечі — незалежно від того, де сталася критична ситуація», — наголошує інструкторка.
Історія «Фурії» — це також відповідь на поширене знецінення фармацевтів. Її шлях доводить: фахівці фармацевтичної сфери — це не «допоміжний персонал», а люди з глибокою медичною підготовкою, які здатні ухвалювати критичні рішення і працювати там, де ціна помилки — життя.
Для самої Юлії вибір очевидний: замість спокійної роботи в аптеці вона обрала передову, де знання, досвід і відповідальність фармацевта стали інструментом порятунку людей.
Читайте також Історія завідувачки аптекою та волонтерки з прифронтового Вільнянська.
