Від повноважень до доказів: навіщо фармацевтам індикатори якості

У сучасній моделі охорони здоров’я дедалі важливішим стає не сам факт надання послуги, а її вимірюваний ефект. Саме в цій площині розгортається професійна дискусія в Канаді — навколо впровадження Pharmacy-Sensitive Quality Indicators (PSQIs), тобто показників якості, чутливих до дій фармацевта.

Йдеться про системну спробу відповісти на питання: як довести внесок фармацевта у результати лікування — мовою даних.

Чому виникла потреба у нових індикаторах

У більшості секторів охорони здоров’я давно працюють стандартизовані механізми оцінювання якості. Натомість фармацевтична практика часто залишається поза повноцінною системною оцінкою.

Наслідки очевидні:

• складно аргументувати фінансування фармацевтичних сервісів;
• важко інтегрувати аптечну допомогу в моделі оплати за результат;
• професійний внесок залишається недостатньо видимим для платників податків та управлінців.

Тож без узгоджених індикаторів система не має інструментів для оцінки того, як саме фармацевтичні втручання впливають на клінічні наслідки.

Що таке PSQIs

Pharmacy-Sensitive Quality Indicators — це набір стандартизованих показників, які вимірюють результати, безпосередньо пов’язані з діями фармацевта.

Принципова різниця — акцент не на кількості дій, а на їх ефекті.

Індикатори можуть охоплювати:

• запобігання медикаментозним помилкам і потенційно небезпечним призначенням;
• оптимізацію фармакотерапії та зменшення поліпрагмазії;
• підвищення прихильності до лікування при хронічних станах;
• зниження ризику небажаних реакцій і лікарських взаємодій;
• зменшення госпіталізацій, пов’язаних із проблемами медикаментозної терапії.

Таким чином формується доказова база якості фармацевтичної допомоги.

Від процесу — до результату

Запровадження PSQIs означає зміну логіки оцінювання професії. Фармацевтична практика переходить від опису виконаних процедур до вимірювання клінічного та системного ефекту.

Для аптек це передбачає:

• інтеграцію збору даних у повсякденну роботу;
• цифрову підтримку процесів;
• управлінську готовність працювати з якісними показниками.

Фактично створюється спільна аналітична мова, зрозуміла як професійній спільноті, так і регуляторам та платникам.

Стратегічний вимір

PSQIs — це не інструмент звітності, а механізм стратегічного позиціонування професії.

У системах, що переходять до фінансування за результат, роль кожного учасника має бути підтверджена вимірюваними показниками. Якщо професія не формує власні критерії якості, її внесок оцінюється за зовнішніми — часто спрощеними — параметрами.

Канадський досвід демонструє: розширення повноважень саме по собі не гарантує посилення ролі фармацевта. Вирішальною стає здатність довести свою цінність через дані.

Що це означає для української аптечної практики

Дискусія навколо PSQIs відображає ширшу тенденцію: фармацевтична допомога дедалі більше інтегрується у загальну систему управління якістю медичної допомоги.

Для українського контексту це означає потенційний рух у кількох напрямах:

• перехід від фіксації процесів до оцінювання результатів;
• формування власних індикаторів, що відображають клінічний внесок фармацевтів;
• підготовку до участі у моделях фінансування, орієнтованих на ефективність;
• посилення позиції фармацевта у міжпрофесійній взаємодії.

У ширшій перспективі впровадження таких індикаторів означає перехід фармацевтичної практики від демонстрації активності до демонстрації результату — а саме це дедалі більше визначає місце професії у сучасній системі охорони здоров’я.

Читайте також Фармацевтична реформа ЄС: нові правила гри і виклики для українського ринку.