Війна дронів: як змінився характер поранень українців
– 2 хв. читання
Чотири роки повномасштабної війни в Україні переписали не лише карту бойових дій, а й саму структуру того, як українці хворіють, зазнають уражень та виживають. Новий звіт міжнародної організації «Лікарі без кордонів» (MSF) під назвою «Немає місця для порятунку» доводить: масовані обстріли та стрімка «роботизація» війни паралізують систему охорони здоров’я вздовж тисячокілометрової лінії зіткнення.
Чому «дронові» поранення небезпечніші за артилерію?
Найбільш радикальна зміна, яку фіксують хірурги у прифронтових госпіталях — це майже повний перехід від артилерійських травм до поранень, спричинених ударами безпілотників (БпЛА).
Аналіз поранень українців через дронові обстріли показує, що вони мають зовсім інший характер.
- Хаотичні мікроосколки: замість великих металевих уламків артилерійського снаряда, боєприпаси дронів розриваються на сотні дрібних, майже невидимих частинок.
- Глибокі сліпі канали: ці мікроосколки разом із залишками пластику та хімічних речовин від корпусу БпЛА проникають глибоко в тіло у різних напрямках, утворюючи складну мережу ранових каналів.
- Обпалені краї ран: сильний термічний вплив вибуху безпосередньо поблизу тіла залишає характерні почорнілі опіки навколо вхідних отворів.
- Загроза смертельного сепсису: оскільки витягти дрібні шматочки пластику та хімікатів з глибоких каналів хірургічним шляхом майже неможливо, рівень інфікування стрімко зростає, і сепсис забирає життя пацієнтів уже після того, як вони пережили первинну травму.
Цей фактор став однією з причин стрімкого зростання кількості людей з інвалідністю в Україні — з лютого 2022 року ця цифра зросла на 300 000 і вже перевищила 3 мільйони осіб. У реабілітаційному центрі MSF у Черкасах кількість пацієнтів із множинними переломами зросла на 51%, з ампутаціями нижніх кінцівок — на 14%, а випадки множинних ампутацій збільшилися втричі.
Медичний сортувальний пункт замість міської лікарні
Масштаби та специфіка нових травм змушують прифронтові цивільні лікарні працювати у режимі жорсткого екстреного сортування. Іноді цей протокол доводиться запускати кілька разів на тиждень.
Лікарі описують страшну буденність: під час масових надходжень медикам доводиться приймати миттєві рішення. Тим пацієнтам, чиї травми є несумісними з життям, вводять потужні знеболювальні, щоб полегшити останні хвилини, тоді як менш важкі пацієнти змушені годинами чекати на допомогу, лежачи в палатах і коридорах.
При цьому під вогонь дедалі частіше потрапляють звичайні цивільні громадяни — люди, які просто їхали на роботу, стояли в черзі за пенсією чи купували продукти. За даними ООН, загальна кількість поранених цивільних з початку повномасштабного вторгнення перевищила 40 000, а динаміка смертності серед мирного населення у 2025 році зросла на 30% порівняно з попереднім роком.
Логістичний глухий кут та виклики для фармації
Проте найбільша загроза «війни дронів» для прифронтових сіл полягає в тому, що безпілотники практично заблокували дорожню логістику. Будь-який рух транспорту поблизу лінії фронту відстежується та миттєво атакується БпЛА. Через такий високий ризик для життя екіпажів мобільні бригади MSF та державні екстрені служби змушені суттєво обмежувати або взагалі припиняти виїзди у віддалені населені пункти. Як наслідок, доставка гуманітарних ліків зупиняється, а літні мешканці залишаються віч-на-віч із хронічними хворобами — гіпертонією, діабетом чи астмою — помираючи не від вибухів, а від банального браку щоденних медикаментів.
Для фармацевтичної спільноти ця зміна характеру війни є прямим закликом до дії. Стандартні підходи до формування медичних аптечок та шпитальних складів більше не працюють. Сьогодні на перше місце виходить забезпечення медичних закладів антибіотиками резерву для протидії важким госпітальним інфекціям, які розвиваються через потрапляння залишків пластику в рани. Також критично необхідне постачання специфічних місцевих антисептиків і ферментів для хімічного очищення глибоких каналів, сучасних гідрогелевих чи срібловмісних пов'язок для лікування термічних опіків від дронів та створення децентралізованих мікроскладів життєво необхідних ліків безпосередньо у громадах, щоб уникнути небезпечного транспортування дорогами під прицілом ворожих БпЛА.
Читайте також Росія системно атакує медичну інфраструктуру України — висновки міжнародного розслідування.
