Віктор Таран: Ринок фармацевтичних засобів потребує обговорення, а не однобічних вироків

З березня 2025 року набула чинності постанова МОЗ України, яка забороняє укладання маркетингових договорів між виробниками ліків та аптечним мережами. Вже п’ять місяців як діє заборона маркетингу, проте, у МОЗ визнали, що це не дало очікуваного результату – ціни на ліки не знизились, окрім так званого ТОП-100.

Чому так відбувається і чому не варто ламати ринковий механізм регулювання, проаналізував громадський діяч і військовий Віктор Таран на своїй сторінці у Facebook.

«Ринок фармацевтичних засобів потребує обговорення, а не однобічних вироків. Чесного діалогу та балансу інтересів, а не гасел. Адже головний у цій схемі пацієнт, якому важливо отримати і гарний сервіс, і адекватні ціни на ліки, і широкий асортимент.  Аптека не кіоск? Згоден. Але і не цап-відбувайло для чужих помилок», – зазначив автор посту. 

Він визнав, що останні 5 місяців в інформаційному полі постійно лунає критика на адресу аптек. Але висновки і обвинувачення роблять, навіть не спробувавши детально розібратися в механізмах роботи аптечного сегменту. А там далеко не все так просто.

«Аптеки звинувачують в комерціалізації. Але водночас в країні дуже складне регулювання, що веде до скорочення аптечного персоналу, закриття аптечних пунктів у селах та неможливості відновлювати зруйновані точки на прифронтових територіях», - пояснив Віктор Таран.

За його словами, конкуренція на ринку серед аптек простимулювала розвиток галузі, вивівши їх на новий рівень. Якщо раніше, приходячи в аптеку, єдине що можна було там придбати це базові ліки – то зараз, попри заборону маркетингових угод та значне скорочення заробітку аптек, українці отримують найвищий сервіс та різноманітний асортимент.

«Так, аптек багато. Тут я погоджуюсь. Але, по-перше, соціологія свідчить про те, що для 71% українців багато аптек – це зручно, бо легше знайти потрібні ліки. Ще 66,8% опитаних кажуть про те, що більша кількість аптек сприяє пошуку кращої ціни на лікарські засоби, бо у цьому випадку між ними працює конкуренція і вони борються за покупця. З цими тезами важко сперечатися.

Наприклад, біля мого дому аж пʼять аптек різних мереж поруч, і кожна має своїх клієнтів. Одна бере асортиментом, інша цінами й швидким передзамовленням, третя консультаціями та сервісом. 

Уявіть, що з пʼяти залишиться одна. Черги, нерви, нуль конкуренції, а отже і ніяких знижок і жодних додаткових послуг», — написав Віктор Таран.

Він зокрема не згодний з тим, що аптекам необхідно максимально «закрутити гайки»: прихильники цієї тези  говорять про те, що кількість аптек постійно збільшується, але замовчують, що це нові робочі місця і збільшення доступності ліків.

Віктор Таран також привернув увагу до того, що аптечні мережі наповнюють своїми податками бюджет країни, що життєво важливо під час війни. За даними ЗМІ, лише п’ять найбільших мереж у 2024 році сумарно сплатили понад 4,5 мільярда гривень податків.

«За даними Державної податкової служби, сплата податку на додану вартість аптечними закладами демонструє стабільну динаміку:

У квітні 2024 року аптеки перерахували до бюджету понад 212 мільйонів гривень тільки ПДВ, з яких — понад 210 мільйонів надійшло від юридичних осіб, — майже 2 мільйони гривень — від ФОПів.

У квітні 2025-го надходження зросли до майже 319 мільйонів гривень: — понад 317 мільйонів забезпечили юрособи, — понад 900 тисяч гривень — ФОПи.

У травні 2024 року бюджет отримав близько 215 мільйонів гривень ПДВ.

У травні 2025-го — трохи менше —212,3 мільйона гривень.

У цей непростий час надзвичайно важл иво, щоб кожен бізнес малий, середній чи великий продовжував працювати, чесно й сумлінно сплачував податки», - вважає військовий.

Політолог і громадський діяч пропонує звернутися до світового досвіду, а не винаходити інструменти додаткового пригнічення українського формату.

За його словами, світова практика показує, що підвищує доступність ліків і покращує сервіс не надмірне регулювання, а лібералізація аптечного ринку.

«Наприклад, після того як у Швеції відмовились від державного регулювання, кількість аптек зросла на 30%. З’явилися нові послуги, розширився доступ у регіонах і пацієнти отримали кращий сервіс.

Аптека це не просто частина системи охорони здоров’я, а ще й суб’єкт господарювання, який має працювати за зрозумілими законами, без надлишкових заборон, хаотичних регуляторних рішень і спроб «перекроїти» ринок під когось одного», — резюмував Віктор Таран.