Вітамін D: універсальний регулятор здоров’я. Кому варто вживати добавки вітаміну D?

Протягом десятиліть вітамін D сприймали лише як фактор, необхідний для формування кісток та профілактики рахіту. Зараз його розглядають як універсальний регулятор численних фізіологічних процесів.
Завдяки наявності рецепторів до вітаміну D (VDR) майже в усіх тканинах організму (мозку, міокарді, ендотелії, імунних клітинах, β-клітинах підшлункової залози), він впливає на роботу нервової, серцево-судинної, ендокринної, імунної, репродуктивної та шлунково-кишкової систем ⁽⁹⁾.
Вітамін D регулює експресію понад 200 генів, пов’язаних з імунною відповіддю, запаленням, клітинним ростом і диференціацією. Нині дефіцит вітаміну D визнаний глобальною медичною проблемою: всесвітня поширеність недостатності цього вітаміну (сироватковий рівень 25(OH)D <30 нмоль/л) становить 15,7% ⁽¹⁷⁾.
Його дефіцит асоціюється з високим ризиком розвитку різноманітних захворювань, починаючи від остеопорозу та м’язової слабкості до депресії, серцево-судинних подій, інфекцій, аутоімунних і метаболічних розладів (рис. 1) ⁽⁹⁾.
На рівні кістково-м’язової системи вітамін D регулює засвоєння кальцію та фосфору, підтримує ремінералізацію кісткової тканини, запобігає розвитку остеомаляції та переломам ⁽⁶⁾. Метааналізи показують, що комбіноване застосування кальцію та вітаміну D знижує ризик переломів у літніх людей на 15–30 % ⁽⁵⁾.
Його роль у регуляції імунної відповіді не менш важлива. Активація VDR у макрофагах, Т-лімфоцитах стимулює продукцію антимікробних пептидів, що посилює противірусний і протибактеріальний захист. У масштабному метааналізі (n=11 321) доведено, що регулярний прийом вітаміну D зменшує ризик гострих респіраторних інфекцій на 12%, особливо в осіб з його вираженим дефіцитом ⁽¹⁶⁾. Саме завдяки цій імуномодулюючій дії вітамін D привернув значну увагу під час пандемії COVID-19, адже його оптимальний рівень асоціювався з легшим перебігом інфекції ⁽⁴⁾.
Серцево-судинна система також чутлива до змін рівня 25(OH)D. Низькі його концентрації корелюють зі зростанням артеріального тиску, більшою частотою ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності та аритмій ⁽²²,²³⁾. Метааналізи доводять, що дефіцит вітаміну D пов’язаний зі збільшенням загальної смертності на 30-50% ⁽²⁴⁾. Хоча результати великих досліджень не виявили зниження ризику інфаркту/ інсульту в загальній популяції ⁽¹⁵⁾, підтверджена користь додаткового прийому вітаміну D в осіб з доведеним дефіцитом або високим ризиком його розвитку ⁽⁹⁾.
Вітамін D бере участь і в регуляції обміну глюкози. Він підвищує чутливість тканин до інсуліну, сприяє нормалізації функції β-клітин підшлункової залози. Доведено, що щоденне застосування 4000 МО холекальциферолу знижує вірогідність трансформації передіабету у цукровий діабет майже на 12% ⁽²⁰⁾. Все більше доказів свідчать про здатність вітаміну D покращувати стан кишківника та мікробіоти: нормальний вміст 25(OH)D сприяє покращенню бар’єрної функції слизової оболонки та зменшує ризик запальних захворювань кишок ⁽¹⁰⁾.
Накопичуються дані щодо впливу вітаміну D на мозок завдяки участі у регуляції синтезу нейротрофічних факторів та нейропластичності. Його дефіцит асоціюється з підвищеним ризиком депресії, когнітивних розладів і навіть хвороби Альцгеймера ⁽¹⁸⁾.
Особливої уваги заслуговує забезпечення організму вітаміном D під час вагітності. Його достатній рівень знижує ризик прееклампсії, гестаційного діабету та передчасних пологів ⁽¹⁴⁾.
Згідно Консенсусу вітчизняних експертів з діагностики, профілактики та лікування дефіциту вітаміну D у дорослих (2024), більшості здорових осіб для підтримки оптимального рівня 25(OH)D доцільно приймати 800-2000 МО на добу (залежно від маси тіла) з жовтня по квітень ⁽²⁵⁾. Подібні дози рекомендуються особам літнього віку та іммобілізованим пацієнтам, хворим, які тривало перебувають на стаціонарному лікуванні. В той же час пацієнтам з діагностованим дефіцитом вітаміну D без супутніх захворювань та станів, які здатні вплинути на метаболізм цього вітаміну, рекомендується призначати більші дози (4000-7000 МО/добу) для ініціації терапії. При лабораторно підтвердженому дефіциті (<20 нг/мл) рекомендовано щоденно приймати 6000 МО протягом 8 тижнів із подальшим переходом на підтримувальну дозу ⁽⁸⁾. Відповідно до положень Консенсусу (2024), вагітним і жінкам, які планують вагітність, доцільно отримувати 800–2000 МО вітаміну D₃ на добу, причому прийом в зазначеній дозі слід продовжувати протягом всієї вагітності та лактації ⁽²⁵⁾.
Безпечний рівень 25(OH)D (50–60 нг/мл) пов’язаний зі зниженням ризику розвитку остеопорозу, метаболічних порушень, серцево-судинних подій, аутоімунних захворювань, а також підвищенням ефективності імунного захисту, зменшенням частоти інфекційних захворювань, кращим прогнозом при онкопатології ⁽²⁵⁾. Консенсусні положення підкреслюють доцільність перорального прийому холекальциферолу (вітамін D3) і тільки в якості альтернативи, якщо пацієнт є вегетаріанцем або веганом, передбачається застосування ергокальциферолу (вітамін D2) ⁽²⁵⁾.
Для фармацевтів наведені дані означають наступне: вчасна оцінка факторів ризику розвитку дефіциту вітаміну D та рекомендація приймати якісний засіб здатна суттєво підтримати добрий стан здоров’я людини. Досвід українських вчених підтверджує ефективність застосування Детрімакс®, який містить найбільш ефективну форму вітаміну D: холекальциферол [1,2]. До прикладу, в нещодавньому дослідженні було доведено, що 4-тижневий прийом Детрімакс® забезпечив підвищення рівня вітаміну D: сироваткова концентрація 25(OH)D достовірно (p<0,05) зросла з 20–23 до 39–46 нмоль/л у пацієнтів різних вікових груп з вихідним дефіцитом цього вітаміну ⁽²⁾. За необхідності пацієнтам рекомендували підтримувальну терапію з використанням Детрімакс® 1000 або Детрімакс® 2000. Продукти лінійки Детрімакс® мають різноманітні переваги, в тому числі – широкий вибір дозувань та форм для різних потреб (Детрімакс® 1000, 2000 та 4000 МО, Детрімакс® Бебі в краплях для малят і Детрімакс® 2000 Імуно для підтримки імунітету у дорослих), що дозволяє персоналізувати підхід для будь-якого пацієнта ⁽²⁾. А наявність олії у складі підвищує біодоступність холекальциферолу ⁽¹⁾.
Вітамін D - це не просто «вітамін сонця», а «універсальний регулятор здоров’я». Його дефіцит впливає на кістки, серце, імунітет, метаболізм і навіть психоемоційний стан людини. Для медичних фахівців важливо вчасно виявляти дефіцит та рекомендувати ефективні рішення щодо відновлення рівня вітаміну D. Лінійка продуктів з вітаміном D Детрімакс®, сучасне джерело холекальциферолу із зручними дозуваннями і спеціально розробленими формулами для різних потреб, допомагає підтримувати оптимальний рівень 25(ОН)D, зміцнювати імунітет та зменшувати ризики різноманітних хронічних захворювань.
1. Детримакс, інструкція. https://tabletki.ua/Детримакс-4000/1018415/
2. Наумова О.О., Забродська Л.В., Калинюк В.М. Дефіцит вітаміну D у пацієнтів з алергічним ринітом і його корекція. https://doctorstar.com.ua/allergy-practice/deficzyt-vitaminu-d-u-pacziyentiv-z-alergichnym-rynitom-i-jogo-korekcziya/
3. Рисунок. https://www.grassrootshealth.net/wp-content/uploads/2022/04/vitamin-d-deficiency-diagram-rv-custom2.jpg
4. Bilezikian JP, Binkley N, De Luca HF, Fassio A, Formenti AM, El-Hajj Fuleihan G, Heijboer AC, Giustina A. Consensus and Controversial Aspects of Vitamin D and COVID-19. J Clin Endocrinol Metab. 2023 Apr 13;108(5):1034-1042. doi: 10.1210/clinem/dgac719.
5. Bischoff-Ferrari H. A. et al. Vitamin D and fracture prevention: systematic review and meta-analysis. New England Journal of Medicine. 2022;386:299–309.
6. Bolland M. J. et al. Effect of vitamin D supplementation on musculoskeletal health: a systematic review, meta-analysis, and trial sequential analysis. Lancet Diabetes & Endocrinology. 2022;10(11):837–848.
7. De-Regil L. M. et al. Vitamin D supplementation for women during pregnancy. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016;2016(1):CD008873.
8. Endocrine Society. Clinical Practice Guideline: Vitamin D for the Prevention and Treatment of Deficiency in Adults. 2024 Update.
9. Giustina A, Bilezikian JP, Adler RA, Banfi G, Bikle DD, Binkley NC, Bollerslev J, Bouillon R, Brandi ML, Casanueva FF, di Filippo L, Donini LM, Ebeling PR, Fuleihan GE, Fassio A, Frara S, Jones G, Marcocci C, Martineau AR, Minisola S, Napoli N, Procopio M, Rizzoli R, Schafer AL, Sempos CT, Ulivieri FM, Virtanen JK. Consensus Statement on Vitamin D Status Assessment and Supplementation: Whys, Whens, and Hows. Endocr Rev. 2024 Sep 12;45(5):625-654. doi: 10.1210/endrev/bnae009.
10. Giustina A, di Filippo L, Allora A, Bikle DD, Cavestro GM, Feldman D, Latella G, Minisola S, Napoli N, Trasciatti S, Uygur M, Bilezikian JP. Vitamin D and malabsorptive gastrointestinal conditions: A bidirectional relationship? Rev Endocr Metab Disord. 2023 Apr;24(2):121-138. doi: 10.1007/s11154-023-09792-7.
11. Holick M. F. et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2011;96(7):1911–1930. (історична, базова версія рекомендацій)
12. Institute of Medicine (now National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine — NASEM). Dietary Reference Intakes for Calcium and Vitamin D. Washington, DC: The National Academies Press; 2023 (updated recommendations).
13. Jolliffe D. A. et al. Vitamin D supplementation to prevent COVID-19 and other acute respiratory infections: the CORONAVIT randomized controlled trial. BMJ. 2022;378:e071230.
14. Liu Y, Ding C, Xu R, Wang K, Zhang D, Pang W, Tu W, Chen Y. Effects of vitamin D supplementation during pregnancy on offspring health at birth: A meta-analysis of randomized controlled trails. Clin Nutr. 2022 Jul;41(7):1532-1540. doi: 10.1016/j.clnu.2022.05.011.
15. Manson J. E. et al. Vitamin D supplements and prevention of cancer and cardiovascular disease — the VITAL randomized controlled trial. New England Journal of Medicine. 2019;380(1):33–44.
16. Martineau A. R. et al. Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory infections: individual participant data meta-analysis. BMJ. 2017;356:i6583.
17. Cui A, Zhang T, Xiao P, Fan Z, Wang H, Zhuang Y. Global and regional prevalence of vitamin D deficiency in population-based studies from 2000 to 2022: A pooled analysis of 7.9 million participants. Front Nutr. 2023 Mar 17;10:1070808. doi: 10.3389/fnut.2023.1070808.
18. Neale R. E. et al. The D-Health Trial: Effect of monthly, high-dose vitamin D supplementation on mental well-being, depression, and cognitive function. American Journal of Clinical Nutrition. 2022;115(1):207–216.
19. Pilz S., Trummer C., Theiler-Schwetz V. et al. Critical appraisal of large vitamin D randomized controlled trials. Nutrients. 2022;14(6):1174.
20. Pittas A. G. et al. Vitamin D supplementation and prevention of type 2 diabetes. New England Journal of Medicine. 2019;381(6):520–530.
21. Scragg R., Neale R. E., Mason R. S. et al. Vitamin D supplementation and prevention of cancer and cardiovascular disease: updated meta-analysis of randomized trials. American Journal of Clinical Nutrition. 2023;118(1):18–32.
22. Sluyter JD, Camargo CA Jr, Stewart AW, Waayer D, Lawes CMM, Toop L, Khaw KT, Thom SAM, Hametner B, Wassertheurer S, Parker KH, Hughes AD, Scragg R. Effect of Monthly, High-Dose, Long-Term Vitamin D Supplementation on Central Blood Pressure Parameters: A Randomized Controlled Trial Substudy. J Am Heart Assoc. 2017 Oct 24;6(10):e006802. doi: 10.1161/JAHA.117.006802.
23. Virtanen JK, Hantunen S, Lamberg-Allardt C, Manson JE, Nurmi T, Uusitupa M, Voutilainen A, Tuomainen TP. The effect of vitamin D3 supplementation on atrial fibrillation in generally healthy men and women: The Finnish Vitamin D Trial. Am Heart J. 2023 Oct;264:177-182. doi: 10.1016/j.ahj.2023.05.024.
24. Zittermann A., Pilz S., Hoffmann H., März W. Vitamin D and cardiovascular disease: updated evidence from meta-analyses and randomized trials. European Heart Journal. 2021;42(13):1212–1223.
25. Діагностика, профілактика і лікування дефіциту вітаміну D у дорослих: Kонсенсус українських експертів. 2024. https://health-ua.com/terapiya-i-semeynaya-meditsina/mizdisciplinarni-problemi/75760-dagnostika-proflaktika-lkuvannya-deftcitu-vtamnu-D-udoroslih--Konsensus-ukr