ЯЧМІНЬ

Ячмінь (гордеолум) – гостре гнійне запалення, яке розвивається внаслідок потрапляння інфекції у сальні чи потові залози повік. Розрізняють два види захворювання. Якщо інфекція з’являється у залозах, розташованих на краю повіки – це зовнішній ячмінь. А якщо вона вражає мейбомієві залози, розміщені у товщі повіки – це внутрішній ячмінь.

Патологія проявляється незалежно від віку – і у дорослих, і у дітей, зазвичай уражає одне око

Симптоми ячменя

Найпершою ознакою недуги вважається відчуття дискомфорту біля вільного краю повіки під час їх змикання. Із подальшим розвитком запального процесу з’являється відчуття болю, свербіння, печіння, почервоніння і набряк ушкодженої ділянки. Чим більший набряк, тим сильніший біль. Через 1-3 дні у центрі вогнища формується гнійник, який за 2-3 дні проривається назовні. У разі адекватного лікування почервоніння, набряк і відчуття болю поступово зникають.

Внутрішній ячмінь можна побачити, вивернувши повіку. Він супроводжується локальним набряком і запаленням кон’юнктиви – слизової оболонки ока.

Класифікація ячменя за типом:

• - Гарячий ячмінь – класичний розвиток захворювання, локалізація інфекції у війковій кишені-цибулині або залозі Цейса. У випадку адекватної терапії минає за сім днів.
• - Холодний ячмінь (халязіон, мейбомієва кіста) – запальний процес, розвиваючись дуже повільно, вражає мейбомієві залози. У разі великого розміру застосовують оперативне лікування.

Стадії запального процесу:

• - Формування гнійного стержня
• - Формування гнійника
• - Проривання гною (хоча хворий відчуває значне полегшення, це не свідчить про повне одужання. Необхідно продовжити застосування антибактеріальних препаратів).

Ячмінь: причини появи

Встановлено, що в 90% випадків причиною розвитку захворювання є бактеріальна інфекція, зокрема золотистий стафілокок. Мікроорганізми, потрапляючи всередину залози повіки, зумовлюють закупорювання вивідної протоки і накопичення гнійного секрету. Патологічному процесу може сприяти порушення правил гігієни у разі використання контактних лінз, звичка терти повіки руками, використання брудного рушника, неякісна косметика або спільне використання з інфікованою людиною засобів для нанесення макіяжу.

До появи ячменя більш схильні люди з різними імунодефіцитними станами, цукровим діабетом, хронічними недугами шлунково-кишкового тракту, а також ті, хто потерпає від авітамінозу, стресових станів, відсутності повноцінного сну і відпочинку. Водночас наявність інших захворювань, як-от кон’юнктивіт, блефарит, а також підвищений рівень ліпідів у крові збільшує ризик розвитку ячменя.

Частіше від інших ця патологія з’являється у людей з жирним типом шкіри, вугровим висипом, фурункульозом.

Лікування ячменя

Оскільки його причиною є бактеріальна інфекція, лікування полягає у застосуванні антимікробних лікарських засобів.

З цією метою застосовують очні краплі і мазі із вмістом антибіотиків. Як і під час перорального застосування препаратів цієї групи, надзвичайно важливо дотримуватися кратності, правильного дозування і тривалості курсу лікування, призначеного лікарем-офтальмологом.

Витискати чи проколювати ячмінь категорично заборонено. Це загрожує поширенню інфекції на сусідні тканини, тобто розвитком кон’юнктивіту, флегмони очної ямки, менінгітом та в особливо складних випадках – сепсисом. У науковій літературі описані випадки запальних змін (тромбоз вен в ділянці ока) внаслідок їх закупорювання.

Профілактика ячменя

Основа запобігання формуванню ячменя – дотримання правил особистої гігієни:

• - правильно використовувати і зберігати контактні лінзи;
• - використовувати лише особисту косметику і рушники;
• - не доторкатися брудними руками до очей.