3 березня – точка неповернення: фармацевтична галузь працює за новими правилами

Від завтра, 3 березня 2026 року, фармацевтичний сектор входить у новий регуляторний цикл. Набувають чинності одразу три урядові постанови — постанова Кабінету Міністрів України № 1802, постанова Кабінету Міністрів України № 1803 та Постанова Кабінету Міністрів України № 1759, які безпосередньо вплинуть на організацію роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Для аптечного бізнесу це означає зміну підходів до ціноутворення, асортиментної політики та навіть конкурентного середовища.

Три найнижчі ціни на ліки в прилікарняних аптеках

Постанова Кабінету Міністрів України № 1802 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)» встановлює нові вимоги до аптечних закладів, що розміщені у приміщеннях закладів охорони здоров’я державної та комунальної форми власності.

Відтепер такі аптеки зобов’язані реалізовувати пацієнтам лікарські засоби, які відповідають трьом найбільш економічно вигідним цінам із Національного каталогу цін.

Водночас передбачено винятки. Обмеження не поширюється на:

• лікарські засоби, що відпускаються за програмою реімбурсації;
• екстемпоральні препарати;
• оригінальні лікарські засоби;
• препарати, на які не поширюється процедура декларування цін.

Окрім того, аптечні заклади при лікарнях можуть без обмежень реалізовувати товари з переліку, затвердженого МОЗ України.

Фактично для «лікарняних» аптек це означає звуження цінового маневру та необхідність оперативного моніторингу позицій у Національному каталозі цін. Для пацієнтів — формалізований механізм доступу до дешевших пропозицій.

АЗС виходять на ринок безрецептурних препаратів

Постанова Кабінету Міністрів України № 1803 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)» відкриває можливість реалізації безрецептурних лікарських засобів у приміщеннях автозаправних станцій.

Для цього суб’єкти господарювання повинні:

• отримати ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами;
• облаштувати спеціальну зону з дотриманням умов зберігання;
• забезпечити вхідний контроль із боку уповноваженої особи з якості лікарських засобів.

Таким чином, працівник АЗС, який не має фармацевичної освіти, продаватиме лікарські засоби ОТС-групи всім бажаючим. Питання дотримання умов обслуговування, тобто надання консультації щодо сумісності лікарських засобів та можливих побічних ефектів, не врегульовані. Для аптечного ринку це — новий конкурент у сегменті OTC, особливо в малих населених пунктах та таких, що розташовані на трасах.

Маркетингові послуги: чіткі межі торговельного залу

Наприкінці 2025 року уряд ухвалив постанову Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2025 р. № 1759 «Деякі питання надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, та застосування інструментів фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари».

Документ встановлює, що під регулювання підпадають маркетингові послуги, які надаються в місці реалізації лікарських засобів — у торговельному залі аптеки.

Водночас послуги, що надаються поза межами торговельного залу, не підпадають під встановлені обмеження.

Для аптечних мереж це означає необхідність перегляду маркетингових договорів і внутрішніх процедур комплаєнсу.

«Зроблено в Україні»: нові правила маркування

Серед інших змін — постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 р. № 56 «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів», яка запроваджує нові вимоги до маркування лікарських засобів українського виробництва.

Документ дозволяє наносити на упаковку знак «Зроблено в Україні» за бажанням виробника. Важливо, що це не потребуватиме внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє, що зменшує регуляторне навантаження на виробників.

Реімбурсація: готується перегляд націнки

МОЗ також підготувало проєкт змін щодо зниження граничної роздрібної націнки на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, — з 15% до 10% (за винятком інсулінів).

Паралельно розроблено ще один проєкт, який передбачає: у разі оновлення ціни на лікарський засіб у Переліку лікарських засобів, що підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, протягом місяця ціна в Національному каталозі має бути приведена у відповідність до ціни за програмою реімбурсації.

Для аптек це сигнал про потенційне зменшення маржинальності в сегменті реімбурсації та посилення цінової синхронізації між регуляторними реєстрами.

3 березня як точка переформатування ринку

Сукупність цих рішень свідчить: держава послідовно посилює регулювання роздрібного сегмента, одночасно розширюючи канали доступу до безрецептурних препаратів.

Для аптек 3 березня — не просто дата набуття чинності двох постанов. Це початок нового етапу, де:

• ціноутворення стає більш контрольованим;
• конкуренція виходить за межі класичної аптеки;
• маркетинг переходить у зону чітких регуляторних рамок;
• реімбурсаційний сегмент готується до зниження рентабельності.

Фармацевтичний ринок входить у фазу структурних змін — і саме роздрібний сегмент першим відчує їхню реальну дію.

Читайте також Ілюзія економії чи клінічна доцільність?