АНЦ серед найсильніших брендів України попри кадрові виклики галузі і ставку на стійкість

Аптека АНЦ увійшла до рейтингу 35 найсильніших українських брендів, який Kantar підготував для Forbes Ukraine до 35 річчя Незалежності України. АНЦ посіла 33 місце з показником Demand Power 1,05% і стала єдиним представником аптечного ритейлу в рейтингу.

Сьогодні АНЦ об'єднує понад 1600 аптек у 238 містах, більш як 7000 працівників і понад 23 млн клієнтів. За перше півріччя 2026 року компанія сплатила понад 1,204 млрд грн податків. Допомога українським захисникам від початку повномасштабного вторгнення перевищила 145 млн гривень.

Паралельно АНЦ продовжує інвестувати у фізичне розширення, автоматизацію та енергонезалежність. В аптеках уже встановлено 258 лікоматів, а за час роботи сервісу можливістю отримати через них замовлення скористалися понад 1,8 млн користувачів.

Про те, що сьогодні визначає силу українського бренду, як війна змінила аптечний ритейл і чому кадровий дефіцит стає одним із головних обмежень для зростання, розповідає CEO Аптеки АНЦ Микола Щербина.

АНЦ посіла 33 місце в рейтингу найсильніших брендів України. Що для вас означає цей результат?

— Для мене важливе не стільки саме місце, скільки те, що саме вимірює цей рейтинг. Методологія Kantar оцінює, наскільки бренд значущий для людини, наскільки він відрізняється від інших і чи згадує про нього споживач у момент вибору. Для аптечного бізнесу це особливо важливо, тому що наш продукт це не лише товар. Це ще й довіра до фармацевта, швидкість отримання замовлення, доступність аптеки, зрозумілість сервісу. Сьогодні АНЦ це понад 1600 аптек, але масштаб сам по собі не створює сильний бренд. Його створює досвід, який людина отримує щоразу, коли взаємодіє з компанією.

Що змінилося у понятті сильного бренду після 2022 року?

— До повномасштабної війни силу бренду можна було оцінювати через знання, сервіс, технологічність, клієнтський досвід. Сьогодні до цього додалася стійкість.

Для українського бізнесу сильний бренд це компанія, яка не зникає під час кризи. Вона має продовжувати працювати під час відключень електроенергії, перебудовувати логістику, відновлювати пошкоджені об'єкти, утримувати команду і забезпечувати сервіс там, де умови стають значно складнішими. В аптечному бізнесі ця відповідальність ще вища. Значну частину покупок можна відкласти. Ліки часто відкласти неможливо. Тому для нас стійкість це не комунікаційна теза, а частина операційної моделі.

Скільки сьогодні коштує така стійкість?

— Її складно звести до однієї цифри. Генератори та інвертори це лише один елемент. До них додаються пальне, технічне обслуговування, резервний зв'язок, альтернативні сценарії роботи IT систем, логістика, запас обладнання.

Ми також інвестуємо у власну генерацію. Сонячні електростанції вже працюють на оптових складах у Тернополі та Одесі. Для нас це не короткострокова відповідь на блекаути, а довгострокова інвестиція в енергетичну незалежність.

Є ще один вимір стійкості. Це внесок бізнесу у стійкість держави. За перше півріччя 2026 року АНЦ сплатила понад 1,204 млрд грн податків. Від початку повномасштабного вторгнення обсяг допомоги українським захисникам і гуманітарним проєктам перевищив 145 млн гривень.

Тому ціна стійкості це не тільки окремий бюджет на генератори. Йдеться про сукупність постійних витрат на забезпечення безперервної роботи, людей, технології та підтримку країни.

АНЦ історично мала сильні позиції на сході та півдні. Наскільки війна вплинула на мережу?

— Суттєво… Компанія починала розвиток із Запоріжжя, тому значна частина наших аптек історично була сконцентрована у східних і південних регіонах. Від початку повномасштабного вторгнення АНЦ втратила 129 аптек через окупацію, руйнування або критичні пошкодження. 65 із них вдалося відновити та повернути до роботи. При цьому важливо розділяти поняття втрати та фізичного руйнування. Не всі 129 аптек були знищені. Частина опинилася на окупованих територіях, частина зазнала пошкоджень, які не дозволяли продовжувати роботу.

Один із найбільш показових прикладів це Херсон. До повномасштабного вторгнення у місті працювали 37 аптек АНЦ. Сьогодні працює 18. Перші дві аптеки після звільнення Херсона ми відкрили вже у лютому 2023 року. Відновлення аптеки після деокупації це не тільки ремонт приміщення. Потрібно відновити логістику, поставки, обладнання, сформувати команду.

Чи доводиться свідомо скорочувати присутність у небезпечних регіонах?

— Так. Безпека співробітників залишається головним обмеженням. Це стосується Херсонської, Запорізької, Сумської, Харківської, Дніпропетровської та Миколаївської областей. При цьому ми не відмовилися від роботи у прифронтових містах. АНЦ продовжує працювати у Запоріжжі, Сумах, Херсоні, Нікополі та інших містах, які регулярно перебувають під обстрілами.

Для нас розвиток АНЦ сьогодні не можна оцінювати лише кількістю нових аптек. Важливіше питання, чи можемо ми забезпечити безпечну та стабільну роботу конкретної точки.

Одним із головних викликів для фармринку залишається дефіцит персоналу. Наскільки гостро його відчуває АНЦ?

— Це один із ключових викликів для галузі. На ринок одночасно впливають міграція, мобілізація, демографічна ситуація та відтік фахівців. Фармацевтів фізично не вистачає. І це проблема, яку неможливо вирішити лише підвищенням зарплат або переманюванням людей між мережами.

Ринку потрібно більше нових фахівців. Тому ми працюємо зі студентами профільних університетів і коледжів, розвиваємо стажування, внутрішнє навчання та кар'єрні маршрути. Нам важливо не просто знайти людину на вакансію. Потрібно створити для неї зрозумілу траєкторію розвитку. Кадровий дефіцит поступово стає одним із головних факторів, які можуть обмежувати темпи розвитку аптечного ритейлу.

Чи може автоматизація компенсувати нестачу людей?

— Частково, але наше завдання не замінити фармацевта технологією. Фармацевт потрібен там, де необхідні знання, консультація та професійна відповідальність. Натомість частину рутинних операцій можна автоматизувати. Саме тому АНЦ інвестує у роботизацію аптек, цифрові сервіси та лікомати. 

У 2026 році ми суттєво збільшили покриття цим сервісом. Сьогодні в наших аптеках встановлено 258 лікоматів. Також ми додали можливість списувати бонуси під час оформлення замовлення, яке клієнт отримує через лікомат. За весь час роботи сервісу понад 1,8 млн користувачів мали можливість отримати замовлення через лікомати. Для клієнта цінність такого сервісу проста. Він може забрати вже сформоване замовлення без очікування.

Для бізнесу ефект ширший. Частина навантаження знімається з фармацевта, а сам фахівець може більше часу приділяти клієнтам, яким потрібна консультація.

Чи означає це, що майбутнє аптечного ритейлу лежить у технологіях?

— Технології будуть одним із ключових факторів. Але вони не замінюють якість сервісу. Можна автоматизувати склад, видачу замовлення, оплату, частину логістики. Але довіра клієнта все одно значною мірою залежить від людини.

У АНЦ працює понад 7000 людей. Саме вони щодня формують досвід клієнта. Тому технології для нас це спосіб зробити роботу фахівця ефективнішою, дати йому більше можливостей, а не прибрати людину із сервісу.

Цей підхід ми переносимо і на підготовку майбутніх фармацевтів. У співпраці з Національним фармацевтичним університетом АНЦ створив спеціальний курс зі штучного інтелекту для студентів НФаУ. Його завдання не просто познайомити студентів із ШІ, а навчити використовувати його як реальний інструмент у навчанні, роботі та майбутній кар’єрі. Студенти дізнаються, як штучний інтелект уже змінює фармацію, навчаться ефективніше працювати з великими обсягами інформації, правильно формулювати запити, перевіряти отримані відповіді та застосовувати ШІ у практичних ситуаціях.

Для Аптеки АНЦ така співпраця це можливість уже сьогодні передавати практичну експертизу тим, хто завтра формуватиме фармацевтичну галузь. Адже ШІ не замінює сильного фахівця, він дає сильному фахівцю більше можливостей. І саме тому найцінніший ресурс аптечного бізнесу сьогодні це не приміщення і не обладнання. Це кваліфіковані працівники.

У 2026 році АНЦ сплатила понад 1,2 млрд грн податків лише за шість місяців. Наскільки важливим для вас є цей показник?

— Для мене це один із показників масштабу і відповідальності бізнесу. Під час війни податки мають інше значення. Це не просто обов'язковий платіж державі. Це фінансування оборони, медицини, освіти, соціальної системи. Тому оцінювати силу українського бренду сьогодні лише через продажі або впізнаваність недостатньо. Важливо також дивитися на те, скільки робочих місць він створює, скільки податків сплачує, скільки інвестує і яку роль відіграє у стійкості країни.

Що сьогодні для вас означає поняття український бренд?

— Для мене це компанія, яка не відокремлює себе від країни. Наші співробітники живуть тут. Наші клієнти живуть тут. Частина колег служить у Силах оборони. Наші аптеки працюють у містах, які регулярно обстрілюють. Тому сьогодні бізнес не може існувати у вакуумі.

Український бренд це податки, робочі місця, підтримка армії, відновлення після руйнувань і водночас інвестиції у майбутній розвиток. Для мене саме сукупність цих показників і визначає масштаб відповідальності бізнесу.

Що далі після потрапляння до рейтингу 35 найсильніших брендів?

— Рейтинг для нас це індикатор, а не кінцева мета. Головний ризик сильного бренду полягає у тому, що довіру можна втратити значно швидше, ніж побудувати. Тому наше завдання полягає у тому, щоб щодня підтверджувати цю довіру. Ми продовжимо розвивати фізичну мережу, онлайн сервіси, лікомати, автоматизацію та нові формати отримання замовлень. Але найважливішою інвестицією залишатимуться люди.

У підсумку сила бренду визначається не лише кількістю аптек, клієнтів чи місцем у рейтингу. Вона визначається тим, чи обирає тебе людина знову.

Читайте також Фармацевтична освіта з підтримкою бізнесу: АНЦ розігрує гранти для студентів.