Аптечні мережі в Україні: що стоїть за дискусією про концентрацію ринку та ціни на ліки

Станом на липень 2026 року в Україні працює близько 18 тис. легальних точок відпуску лікарських засобів — це приблизно 85% від довоєнного рівня. Водночас 42% аптечних закладів (7 742 точки) належать п’яти найбільшим мережам: Аптека низьких цін, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Аптека доброго дня. За даними АМКУ, ці оператори контролюють 64% ринку аптечного ритейлу.

На тлі дискусій щодо ролі великих аптечних мереж у системі охорони здоров’я окремі народні депутати виступають за обмеження мережевого формату. Зокрема, член парламентського комітету з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних підтримує модель, подібну до німецької, яка передбачає володіння аптекою виключно фармацевтом та обмеження кількості аптек до 4 «в одні руки».

На сайті NV Бізнес опублікований детальний аналіз медійно поширених тез про шкідливість існування аптечних мереж і вплив мережевого формату на ціни лікарських засобів.

Концентрація ринку як глобальний тренд

Експерти ринку звертають увагу, що укрупнення бізнесу через злиття та поглинання є характерним не лише для фармацевтичного сектору. У різних галузях M&A-угоди залишаються одним із ключових інструментів розвитку компаній та зміцнення ринкових позицій.

У фармацевтичному сегменті найбільші мережі також формувалися поступово — через розвиток регіональних операторів та приєднання менших гравців. Учасники ринку наголошують: сама по собі наявність мереж не є ознакою монополізації, а радше відображає природні процеси масштабування бізнесу.

Хто формує ціну на лікарські засоби

За даними аналітичної компанії Proxima Research, найбільший вплив на кінцеву вартість лікарських засобів має виробник. У структурі ціни:

• 71,8% припадає на виробника; 
• 5,9% — на дистриб’ютора; 
• 22,3% — на аптечний сегмент. 

Таким чином, із кожних 100 грн вартості препарату майже 72 грн отримує виробник.

Водночас аналітики ринку звертають увагу, що після скасування маркетингових договорів між виробниками та аптечними мережами навесні 2025 року можливості аптек проводити цінові акції та пропонувати знижки для пацієнтів суттєво скоротилися.

Раніше виконавча директорка Аптека 9-1-1 Юлія Клименюк зазначала, що саме маркетингові договори дозволяли аптечним мережам конвертувати отримані від виробників кошти у програми лояльності та знижки для споживачів.

Переваги мережевого формату під час війни

Представники галузі наголошують, що масштабування аптечного бізнесу дає змогу оптимізувати логістику, централізувати управління та скоротити операційні витрати.

Серед ключових переваг великих аптечних мереж називають:

• можливість закуповувати ширший асортимент лікарських засобів за вигіднішими умовами; 
• оптимізацію логістики та транспортування; 
• швидке відновлення аптек після обстрілів; 
• забезпечення аптечних закладів генераторами, Starlink та засобами безпеки у прифронтових регіонах. 

За оцінками профільних експертів, асортимент великих мереж може бути у 1,5–2 рази ширшим, ніж у невеликих локальних операторів.

Податки, благодійність і робочі місця

Великі аптечні компанії залишаються також одними з найбільших роботодавців у галузі. За даними Аптечної професійної асоціації України, її члени забезпечують роботою близько 45 тис. українців.

У 2024 році п’ять найбільших аптечних мереж сплатили до бюджету 4,5 млрд грн податків, що на 20% більше порівняно з 2023 роком. Загалом члени асоціації перерахували близько 7,5 млрд грн у вигляді ПДВ, ПДФО, ЄСВ та військового збору.

Окрему увагу учасники ринку звертають на масштабні соціальні та благодійні ініціативи мереж. Зокрема:

• АНЦ інвестувала у благодійні проєкти 125 млн грн; 
• Подорожник — 93 млн грн; 
• Аптека 9-1-1 продовжує розвивати мобільні аптечні пункти у прифронтових та деокупованих регіонах. За даними компанії, лише за період із січня по квітень 2025 року витрати на цей напрям становили 1,58 млн грн. 

Дискусія триває

Питання концентрації аптечного ринку та ролі великих мереж залишається предметом активної професійної та політичної дискусії. Водночас учасники галузі наголошують, що в умовах війни саме масштабні мережеві структури забезпечують стабільність постачання, податкові надходження, робочі місця та безперервність фармацевтичної допомоги населенню.