Аптечний ринок у фазі регуляторної перебудови: контроль, доступність і нові правила гри
Фармацевтичний ринок України входить у нову фазу регуляторної динаміки — і звіт Держлікслужби за 2025 рік є своєрідною картою цієї трансформації. Для аптечного сегмента він фіксує одразу кілька паралельних процесів: повернення системного державного контролю, швидке оновлення нормативної бази та спроби розширення доступності лікарських засобів через нові формати реалізації.
Водночас ринок опиняється у ситуації, коли класичні аптеки працюють у середовищі посиленого інспекційного нагляду, тоді як альтернативні канали доступу лише формують власні механізми регулювання. Це створює нову конфігурацію ризиків і можливостей, у якій стабільність визначається не незмінністю правил, а здатністю швидко адаптуватися до їх еволюції.
Понад 4,5 тисячі ліцензіатів роздрібної торгівлі, десятки тисяч місць провадження діяльності та сотні регуляторних рішень щодо якості лікарських засобів демонструють масштаб відповідальності аптечного сектору. Саме тому головне питання сьогодні — не лише які нові вимоги з’явилися, а як змінюється сама логіка державної політики щодо аптек: між контролем, доступністю та економічним балансом фармацевтичного ринку.
З 1 січня 2025 року відновлено планові перевірки суб’єктів фармацевтичного ринку. Для аптек це означає повернення регулярного інспекційного циклу після періоду обмежень воєнного часу.
За результатами перевірок видано сотні приписів і штрафних рішень, що підтверджує активізацію наглядової функції регулятора. Водночас відновлення перевірок відбувається у принципово іншому середовищі:
Це створює ситуацію, коли класичний аптечний сегмент повертається до жорсткішого нагляду паралельно із запуском нових форматів, для яких механізми контролю ще тільки формуються.
Звіт фіксує значну кількість нормативних змін, зокрема щодо ліцензійних умов, ціноутворення, маркетингових активностей та доступності лікарських засобів.
Для аптечного сектору ключовим викликом стає не лише зміст нововведень, а й їх інтенсивність. Велика кількість регуляторних актів, прийнятих протягом року, формує середовище постійної адаптації, коли бізнес змушений оперативно перебудовувати внутрішні процеси.
У такій ситуації регуляторна стабільність визначається не відсутністю змін, а передбачуваністю їх впровадження та узгодженістю між різними напрямами політики.
Зміни до ліцензійних умов мають подвійний характер. З одного боку, вони спрямовані на збереження аптечної мережі: спрощення вимог до площ у сільській місцевості, гнучкіші кадрові правила, можливість роботи після незначних пошкоджень приміщень. З іншого — частина рішень виглядає як компроміс у відповідь на системні проблеми, зокрема кадровий дефіцит. Розширення можливості залучення фахівців із медсестринства до роботи в аптеках може розглядатися як тимчасовий механізм підтримки доступності, однак не замінює потребу у спеціалізованій фармацевтичній експертизі. Таким чином, регулятор обирає баланс між підтримкою доступності та збереженням професійних стандартів.
Встановлення нових правил щодо торговельних надбавок і маркетингових послуг змінює структуру економічних відносин у фармацевтичному секторі. Обмеження практик, пов’язаних із маркетинговими платежами, спрямоване на підвищення прозорості та вирівнювання умов конкуренції. Водночас для аптек це означає необхідність переоцінки фінансових моделей і джерел доходів. Такі зміни можуть поступово змістити акцент із маркетингових інструментів на операційну ефективність і сервісну складову.
Одним із найбільш дискусійних напрямів є розширення форматів доступності лікарських засобів. Звіт відображає розвиток мобільних аптечних пунктів, електронної роздрібної торгівлі, нових моделей продажу безрецептурних препаратів, зокрема у приміщеннях автозаправних станцій.
Якщо перші два напрямки логічно продовжують існуючу аптечну інфраструктуру, то модель реалізації лікарських засобів на АЗС піднімає питання практичної реалізації:
Поки ці аспекти залишаються відкритими, що свідчить про експериментальний характер підходу.
Звіт демонструє посилення ролі державного контролю якості лікарських засобів і розширення функцій регулятора — від паралельного імпорту до контролю обігу медичного канабісу. Для аптек це означає подальше зростання значення комплаєнсу і інтеграції у ширшу систему фармаконагляду.
Головний сигнал звіту полягає не в завершенні антикризового етапу, а у переході до періоду одночасного співіснування різних регуляторних підходів. Аптечний сектор опиняється у ситуації, коли інспекційний контроль посилюється, регуляторна база швидко змінюється і з’являються альтернативні моделі доступу до лікарських засобів із різним рівнем визначеності. У таких умовах ключовою компетенцією аптечного бізнесу стає не лише операційна ефективність, а здатність швидко адаптуватися до політики, що перебуває у процесі формування.
📊 4511 ліцензіатів здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами
📊 22 380 місць провадження діяльності, з них:
— 19 520 аптек
— 2 860 аптечних пунктів
📊 417 планових перевірок у сфері оптової та роздрібної торгівлі ЛЗ
— 324 розпорядження про усунення порушень
— 91 рішення про припинення дії ліцензії
📊 Загалом у межах державного нагляду:
— 517 перевірених суб’єктів господарювання
— 584 приписи
— 396 адмінпротоколів
— 368 штрафів
📊 Контроль якості лікарських засобів:
— 410 розпоряджень про заборону обігу
— 84 тимчасові заборони
— понад 540 рішень щодо обігу препаратів із невідповідностями
📊 Нові формати доступу:
— 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях
— 89 ліцензіатів електронної роздрібної торгівлі
За матеріалами річного звіту Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками
Читайте також Держлікслужба роз’яснює нові вимоги до маркетингових договорів.