18-24 листопада у світі триває Всесвітній тиждень обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів (World AMR Awareness Week). Цьогоріч кампанія проходить під гаслом «Єдине здоров’я — спільні дії: запобігти антимікробній резистентності вже зараз». На тлі поширення стійких до антибіотиків бактеріальних інфекцій науковці дедалі активніше досліджують альтернативні підходи до лікування. Одним із них є фагова терапія — використання вірусів, здатних вибірково знищувати бактерії. Однак чи можуть бактеріофаги стати повноцінною заміною антибіотикам?

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), бактеріальна антимікробна резистентність щорічно пов’язана з понад 4,7 млн смертей у світі. Поширення резистентних збудників ускладнює лікування інфекцій, збільшує тривалість госпіталізації та обмежує можливості проведення медичних втручань, для яких ефективна антибактеріальна терапія має критичне значення.

Пошук нових антибіотиків залишається важливим напрямом фармацевтичних досліджень, однак розроблення таких препаратів потребує значних ресурсів і часу. Тому поряд із традиційними антибактеріальними засобами досліджуються технології, які використовують природні механізми боротьби з бактеріями.

Як бактеріофаги знищують бактерії?

Бактеріофаги, або фаги, — це віруси, здатні інфікувати бактеріальні клітини. Вони поширені в природних екосистемах, зокрема у воді, ґрунті та мікробних спільнотах організму людини. На відміну від антибіотиків широкого спектра дії, бактеріофаги зазвичай характеризуються високою специфічністю до певних видів або навіть окремих штамів бактерій. Ця властивість становить одну з головних переваг фагової терапії, але водночас обмежує її універсальність.

Для лікування бактеріальних інфекцій переважно розглядають літичні бактеріофаги. Після розпізнавання відповідних рецепторів на поверхні бактеріальної клітини фаг вводить у неї свій генетичний матеріал. Надалі відбувається утворення нових вірусних частинок, а завершальним етапом стає руйнування бактеріальної клітини — лізис.

У результаті вивільняються нові фагові частинки, які за сприятливих умов можуть інфікувати інші чутливі бактерії. Важливо, що бактеріофаги не інфікують клітини людини. Висока вибірковість їхньої дії створює можливість цілеспрямовано впливати на патогенний мікроорганізм, потенційно зменшуючи небажаний вплив на інші бактеріальні популяції нормальної мікробіоти. Проте для успішного застосування необхідно переконатися, що конкретний бактеріофаг активний саме проти штаму, який спричинив інфекцію.

Де фагова терапія може бути перспективною?

Найбільший інтерес дослідників викликає можливість застосування бактеріофагів проти мультирезистентних патогенів, лікування яких стандартними антибіотиками є складним або малоефективним. Серед мікроорганізмів, які активно досліджують як мішені для фагової терапії, — Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii та інші клінічно значущі збудники.

Зокрема, перспективними напрямами вважаються лікування хронічних ранових інфекцій, інфекцій, пов’язаних із медичними імплантатами, окремих інфекцій сечовивідних шляхів та респіраторних інфекцій, спричинених резистентними бактеріями.

Особливу увагу приділяють бактеріальним біоплівкам. У таких структурах бактерії формують спільноти, оточені позаклітинним матриксом, що ускладнює проникнення антибактеріальних препаратів і сприяє тривалому перебігу інфекцій. Деякі бактеріофаги та пов’язані з ними ферменти здатні впливати на компоненти біоплівок, створюючи можливості для підвищення ефективності лікування. Водночас відповідна активність залежить від властивостей конкретного фага, збудника та структури біоплівки.

Ще один перспективний напрям — комбіноване застосування бактеріофагів та антибіотиків. За певних умов така комбінація може забезпечувати синергічну дію або сприяти підвищенню чутливості бактерій до окремих антибактеріальних препаратів. Однак синергія не є універсальною властивістю всіх комбінацій. Її необхідно підтверджувати експериментально для конкретної пари «бактеріофаг — антибіотик» і відповідного бактеріального штаму.

Що показують клінічні дослідження?

Попри багаторічну історію застосування бактеріофагів, сучасна доказова база щодо їхньої клінічної ефективності залишається обмеженою. Частина позитивних результатів отримана під час індивідуалізованого лікування пацієнтів із тяжкими або складними інфекціями, коли стандартні терапевтичні підходи виявилися недостатньо ефективними. Однак результати окремих клінічних випадків не можна автоматично поширювати на широку популяцію пацієнтів.

Одним із найбільш відомих досліджень є PhagoBurn, результати якого опублікували в журналі The Lancet Infectious Diseases у 2019 році. У рандомізованому клінічному випробуванні оцінювали ефективність коктейлю бактеріофагів у пацієнтів з опіковими ранами, інфікованими Pseudomonas aeruginosa. Дослідження не продемонструвало переваг фагового препарату над стандартним місцевим лікуванням. Однією з виявлених проблем стало істотне зниження концентрації активних фагів у препараті після виробництва, що могло вплинути на терапевтичний результат.

Нові дослідження також демонструють як перспективи, так і складність впровадження цього підходу. У 2025 році в журналі Nature Medicine опублікували результати дослідження персоналізованої інгаляційної фагової терапії у дев’яти дорослих пацієнтів із муковісцидозом, які мали інфекцію, спричинену мультирезистентною P. aeruginosa. Отримані результати вказували на потенційну клінічну користь, однак невелика кількість учасників та відсутність контрольної групи не дозволяють зробити остаточні висновки щодо ефективності.

Таким чином, сучасні дослідження підтверджують доцільність подальшого вивчення фагової терапії, проте не дають достатніх підстав для її широкого використання як стандартної альтернативи антибіотикам.

Чому бактеріофаги поки не можуть замінити антибіотики?

Одним із головних обмежень залишається вузька специфічність бактеріофагів. Навіть якщо препарат активний проти певного виду бактерій, він може виявитися неефективним щодо іншого штаму того самого виду. Тому для персоналізованого лікування необхідно виділити збудника та перевірити його чутливість до конкретних фагів. Такий підхід потребує відповідної лабораторної інфраструктури, часу та доступу до колекцій бактеріофагів.

Другою проблемою є формування бактеріальної резистентності до самих фагів. Бактерії здатні змінювати поверхневі рецептори або використовувати інші захисні механізми, що унеможливлюють ефективне інфікування фаговими частинками. Для подолання цього обмеження досліджуються фагові коктейлі — комбінації кількох бактеріофагів із різними механізмами розпізнавання бактеріальних клітин.

Не менш важливими залишаються питання фармакокінетики. На ефективність лікування можуть впливати спосіб введення, доступність бактерій у вогнищі інфекції, взаємодія фагів з імунною системою та швидкість їх виведення з організму.

Окремої уваги потребує безпека препаратів. Хоча наявні клінічні дані загалом свідчать про прийнятну переносимість досліджуваних фагових засобів, необхідно контролювати їхню чистоту, відсутність небажаних бактеріальних домішок, зокрема ендотоксинів, генетичні характеристики та стабільність.

Регуляторні вимоги: від лабораторії до лікарського засобу

Перспективи фагової терапії залежать не лише від результатів клінічних досліджень, а й від можливості забезпечити належну якість, безпеку та відтворюваність характеристик відповідних препаратів. У 2024 році до Європейської фармакопеї було включено загальну статтю 5.31 Phage therapy medicinal products, присвячену вимогам до виробництва та контролю якості фагових лікарських засобів.

Наступним етапом стала розробка Європейським агентством з лікарських засобів (EMA) проєкту настанови щодо аспектів якості препаратів для фагової терапії. Громадське обговорення документа тривало з жовтня 2025 року до квітня 2026 року. У 2026 році в журналі Nature Medicine також опублікували консенсусні рекомендації щодо персоналізованої бактеріофагової терапії. Документ містить понад 60 рекомендацій, які охоплюють відбір фагів, забезпечення якості, організацію лікування, моніторинг та подальші дослідження.

Поява таких документів свідчить про поступовий перехід від окремих експериментальних випадків застосування бактеріофагів до формування більш системного підходу до їх клінічного використання. Водночас стандартизація виробництва та розроблення рекомендацій самі по собі не означають, що клінічна ефективність усіх фагових препаратів уже доведена.

Яке значення це має для фармацевтичної практики?

Для фармацевтів розвиток фагової терапії відкриває нові питання щодо оцінювання доказової бази біологічних лікарських засобів, забезпечення їхньої якості, належного зберігання та фармаконагляду. Проте вже сьогодні важливо розмежовувати препарати з доведеною ефективністю та перспективні методи, які ще проходять клінічне вивчення.

Фармацевт має пояснювати пацієнтам, що бактеріофаги не є універсальним засобом лікування бактеріальних інфекцій, а наявність фагового препарату не означає можливості самостійної заміни призначеної антибіотикотерапії. Особливо небезпечно припиняти антибактеріальне лікування на користь альтернативних засобів без погодження з лікарем, насамперед за тяжких, системних або швидкопрогресуючих інфекцій.

Не менш важливою залишається участь фармацевтів у програмах раціонального застосування антибіотиків: консультуванні пацієнтів, запобіганні безпідставному використанню антибактеріальних засобів та підвищенні прихильності до призначеного лікування.

Бактеріофаги можуть стати важливим доповненням до сучасного арсеналу протимікробних засобів, особливо у випадках складних інфекцій, спричинених резистентними збудниками. Проте наразі більш обґрунтованим є їх розгляд як перспективного інструменту персоналізованої та комбінованої терапії, а не повноцінної заміни антибіотиків.


Читайте також: Клінічні фармацевти долучилися до міжнародної дискусії про інфекційний контроль.

Поділитися цим дописом

Автор

До 90 днів медсестринського догляду: держава розширює зимову підтримку для маломобільних людей і переселенців

До 90 днів медсестринського догляду: держава розширює зимову підтримку для маломобільних людей і переселенців

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
Єврокомісія схвалила нову вакцину Sanofi проти сказу для всіх вікових груп

Єврокомісія схвалила нову вакцину Sanofi проти сказу для всіх вікових груп

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
Що відбувається з виробником Фармасел: директор компанії — про корпоративний спір та поточні виклики

Що відбувається з виробником Фармасел: директор компанії — про корпоративний спір та поточні виклики

Ліна Миронова • 8 хв. читання
ВЛК для фармацевток — без жодних доплат: НСЗУ роз’яснила правила фінансування медоглядів у 2026 році

ВЛК для фармацевток — без жодних доплат: НСЗУ роз’яснила правила фінансування медоглядів у 2026 році

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
У ніч на 20 листопада у Харкові внаслідок ворожої атаки пошкоджено лікарню

У ніч на 20 листопада у Харкові внаслідок ворожої атаки пошкоджено лікарню

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
«Доступні ліки» частинами та курс на фармацевтичний рецепт: НСЗУ і МОЗ готують зміни до Наказу № 360

«Доступні ліки» частинами та курс на фармацевтичний рецепт: НСЗУ і МОЗ готують зміни до Наказу № 360

Фармацевт Практик • 2 хв. читання