Болгарсьска модель захисту пацієнта: аптеки, дрогерії і ніяких ліків на АЗС

У курортному болгарському Несебрі аптеки зустрічаються майже так само часто, як кав’ярні, невеликі супермаркети чи крамниці із сонцезахисними засобами. У туристичний сезон населення міста багаторазово зростає, а разом із ним — і попит на лікарські засоби. Проте навіть там, де фармацевтична роздрібна мережа буквально вписана у туристичну інфраструктуру, межа між ліками та звичайним товаром залишається чіткою.

Купити таблетку разом із кавою та пальним на автозаправній станції у Болгарії не вийде. Навіть безрецептурний лікарський засіб тут залишається продуктом, продаж якого відбувається у спеціально регульованому середовищі — аптеці або зареєстрованій дрогерії.

Саме на цьому наголошує Ніколина Золотанова — медична фахівчиня з Несебра, яка працює у дрогерії і має медичну освіту.

«Це не те саме, що продавати одяг»

Для Ніколини запитання про можливість купувати ліки на АЗС звучить майже дивно. Вона відповідає однозначно: фармакотерапія починається не з полиці з товаром, а з людини, яка розуміє, що саме продає і кому.

«Чи можна в Болгарії продавати ліки на заправках? Ні, не можна. У дрогерії люди, які працюють з лікарськими засобами, повинні мати медичні знання. Це не так, як продавати, наприклад, одяг. Я сама за освітою лікарка-стоматологиня і працюю вже понад 35 років. Навіть коли йдеться про засоби, які можна придбати без рецепта, потрібно знати, що саме можна рекомендувати людині», — пояснює Ніколина Золотанова.

Її слова фактично відображають логіку болгарського законодавства. Роздрібна торгівля лікарськими засобами в країні здійснюється через аптеки та дрогерії. При цьому асортимент дрогерії принципово обмежений: тут дозволено продавати безрецептурні лікарські засоби, медичні вироби, харчові добавки, окремі спеціалізовані харчові продукти, косметику та визначені категорії біоцидів. Керівник дрогерії має бути медичним спеціалістом щонайменше з роком професійного стажу, а чинні вимоги передбачають медичну кваліфікацію і для працівників такого закладу.

Тобто болгарська дрогерія — це не просто магазин косметики та товарів для догляду, як іноді сприймають саме слово «дрогерія» в інших країнах. Це окремий, законодавчо визначений формат роздрібної торгівлі, якому дозволили працювати з частиною лікарського асортименту.

Аптека і дрогерія: де проходить межа

Головна межа проста: рецептурні препарати залишаються на аптечній території. Безрецептурний сегмент доступний і в аптеках, і в дрогеріях. Саме така модель дає можливість розширити фізичний доступ населення до базових препаратів, але не перетворює ліки на товар, який можна поставити біля каси супермаркету чи АЗС. Такий підхід описаний і в матеріалах, наданих для підготовки цієї статті: Болгарія фактично обрала частково лібералізовану модель, дозволивши OTC-препарати у дрогеріях та онлайн, але не пішла шляхом продажу ліків у звичайній роздрібній торгівлі.

«Є препарати, які можна отримати тільки за рецептом. Це, зокрема, антибіотики, препарати для лікування артеріальної гіпертензії, спеціальна терапія для онкологічних пацієнтів, окремі гормональні та антибактеріальні засоби. Йдеться про ліки, неправильне застосування яких може створювати серйозні ризики для пацієнта», — розповідає Ніколина Золотанова.

Антибіотики в Болгарії не просто належать до рецептурних препаратів. З 2023 року країна посилила контроль за їх призначенням, запровадивши електронне виписування системних антибактеріальних препаратів. Однією з причин такого рішення Міністерство охорони здоров’я називало необхідність обмежити неправильне та надмірне використання антибіотиків.

Понад три тисячі аптек і сотні дрогерій

Болгарська модель цікава ще й тому, що жорсткі правила щодо місця продажу ліків діють у країні з досить розвиненою фармацевтичною роздрібною мережею.

За аналізом Інституту ринкової економіки, проведеним на основі реєстру Болгарського агентства з лікарських засобів, на початку 2026 року в країні працювали 3274 аптеки. Найбільше їх сконцентровано у великих містах: у Софійській громаді — 711, у Пловдиві — 225, у Варні — 190. Водночас 18 громад країни все ще не мали жодної аптеки.

Окремий канал доступу — дрогерії. У підготовленому OECD огляді системи охорони здоров’я Болгарії за 2026 рік зазначається, що за даними 2024 року в країні діяли понад 900 дрогерій. Там же наводиться близько 3200 аптек і близько 130 онлайн-аптек. Водночас і дрогеріям, і онлайн-продавцям заборонено торгувати рецептурними препаратами.

Міністерство охорони здоров’я Болгарії нині підтримує окремий публічний національний реєстр дрогерій, а реєстр аптек інтегрований із Національною системою медичної інформації.

Доступність — так, але не ціною професійного контролю

Болгарська система не позбавлена проблем. Велика загальна кількість аптек не означає рівномірного доступу. На початку 2026 року 1,9 мільйона жителів країни проживали у населених пунктах, де не було жодної аптеки.

І саме тут виникає складний баланс. З одного боку — необхідність зробити базові ліки максимально доступними. З іншого — ризик того, що подальша лібералізація перетворить препарат на такий самий товар повсякденного попиту, як пляшка води, шоколадний батончик чи зубна паста.

Болгарія намагається вирішити цю суперечність через проміжну модель: рецептурні препарати — тільки в аптеці, OTC — в аптеці або спеціально зареєстрованій дрогерії, частина безрецептурного асортименту — через легальний онлайн-продаж. Така модель виходить із того, що навіть знайомий пацієнтові безрецептурний препарат може мати протипоказання, взаємодіяти з іншими ліками, спричинити передозування або замаскувати симптоми захворювання, яке потребує лікарської допомоги. Саме безпека пацієнта у болгарському підході ставиться вище за максимальне спрощення продажу.

«Людині може здаватися, що якщо препарат продається без рецепта, то з ним немає жодних проблем. Але все одно треба знати, що дати пацієнтові. Треба розуміти медицину. Саме тому ліки — це не просто ще один товар у магазині», — підсумовує Ніколина Золотанова.

Читайте також Обличчя британської фармації: від «контролера рецепта» до первинної ланки медицини.