«Доступні ліки» для військових: право є, але як його реалізувати?

Програма «Доступні ліки» формально доступна і для військовослужбовців. Але на практиці скористатися нею під час служби буває непросто.

Хронічні захворювання не зникають разом із мобілізацією — але доступ до програм лікування для військових часто залишається складним.

В Україні діє програма реімбурсації «Доступні ліки», яка дозволяє пацієнтам безоплатно або з невеликою доплатою отримувати препарати для лікування поширених хронічних захворювань. Формально вона доступна для всіх громадян, включно з військовослужбовцями.

Однак для тих, хто перебуває на службі, доступ до неї на практиці часто виявляється складнішим. Причина — існування двох майже паралельних систем медичного забезпечення: цивільної, що працює через Національну службу здоров’я України (НСЗУ) та електронний рецепт, і військової, яка має власні механізми забезпечення лікарськими засобами. Саме на перетині цих систем і виникають труднощі з реалізацією права військових на отримання препаратів за програмою реімбурсації.

Програма «Доступні ліки»: коротке нагадування

Фармацевти добре знають, що програма реімбурсації «Доступні ліки» працює в Україні з 2017 року, а з 2019 року адмініструється НСЗУ. Механізм програми базується на кількох ключових елементах:

• електронний рецепт, сформований лікарем у системі eHealth;
• відпуск препаратів через аптеки, які мають договір із НСЗУ;
• повна або часткова реімбурсація вартості лікарських засобів.

Сьогодні до програми входять понад 500 препаратів, призначених передусім для лікування хронічних захворювань — серцево-судинних, цукрового діабету, бронхіальної астми та ХОЗЛ, епілепсії, психічних розладів і хвороби Паркінсона. Саме ці захворювання потребують тривалої або пожиттєвої терапії, тому механізм реімбурсації відіграє важливу роль у забезпеченні безперервності лікування.

Чи мають військові право на програму

Нормативні документи, які регулюють програму реімбурсації, не містять обмежень для військовослужбовців. Зокрема, порядок відшкодування вартості лікарських засобів визначений постановою Кабінету Міністрів України №135 «Деякі питання реімбурсації лікарських засобів».

Формально алгоритм для військового нічим не відрізняється від алгоритму для цивільного пацієнта: необхідно звернутися до лікаря, отримати електронний рецепт, а потім до аптеки, що має договір із НСЗУ.

Водночас медичне забезпечення військовослужбовців організоване за іншою моделлю — через систему військової медицини, медичні підрозділи військових частин і військові госпіталі.

Дві системи медичного забезпечення

Фактично в Україні сьогодні паралельно функціонують дві системи медичного забезпечення. Цивільна система базується на механізмах реформи охорони здоров’я. Медичні заклади укладають договори з НСЗУ, лікарі працюють у системі eHealth, а рецепти на лікарські засоби формуються в електронній формі.

Військова медицина має іншу модель організації. Медичне забезпечення військовослужбовців здійснюється через систему медичних служб Збройних сил, військових госпіталів та централізованого постачання лікарських засобів.

У такій системі взаємодія з інструментами цивільного фінансування, зокрема з програмою «Доступні ліки», залишається обмеженою. При цьому на рівні державної політики декларується створення єдиного медичного простору. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко зазначав:

«З 2020 року ми впроваджуємо єдиний медичний простір. Жодних обмежень або заборон немає — питання лише в доступі до електронної системи охорони здоров’я».

Однак на практиці для військовослужбовців доступ до механізмів цивільної системи охорони здоров’я часто залишається обмеженим.

Бар’єри для доступу до програми

У такій ситуації військовослужбовці можуть стикатися з кількома практичними бар’єрами:

• відсутність електронного рецепта;
• обмежений доступ до лікаря первинної допомоги;
• різні підходи до забезпечення лікарськими засобами;
• необхідність регулярного поновлення рецепта.

Питання вже на парламентському рівні

Проблема доступу військовослужбовців до лікування, зокрема до програм реімбурсації, вже винесена на парламентський рівень.

На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування депутати заслухали інформацію щодо можливості поширення програми реімбурсації «Доступні ліки» на військовослужбовців. Головний інспектор Головної інспекції Міністерства оборони України Всеволод Стеблюк наголосив на актуальності проблеми.

«Середній вік військовослужбовців — 40+ років. Більшість має хронічні захворювання…»

Однак навіть за наявності політичного розуміння проблеми її вирішення значною мірою залежить від того, як працює система на практиці, зокрема на рівні аптечної мережі.

Рецепт може бути. Реімбурсація — ні.

Для аптек правила відпуску препаратів у програмі є чіткими: підставою є електронний рецепт у системі eHealth. На практиці фармацевти можуть стикатися із ситуаціями, коли військовослужбовці мають призначення лікаря військового госпіталю, але не мають електронного рецепта. У результаті фармацевти опиняються між соціальним очікуванням — допомога пацієнту або нормативні правила програми, які не допускають відпуску препаратів без належним чином оформленого рецепта.

Окремим викликом для реалізації програми є ситуація у прифронтових регіонах. У багатьох населених пунктах аптечна мережа фактично обмежена однією працюючою аптекою. І навіть за наявності рецепта препарат може бути відсутнім через складну логістику постачання у прифронтові регіони. Тож військовослужбовцям інколи доводиться звертатися до родичів або знайомих у тилових регіонах із проханням придбати необхідні препарати та переслати їх на місце служби.

Доступ до реімбурсації визначається не лише рецептом чи нормативними механізмами, а й реальною доступністю аптек у прифронтових регіонах.

Чи можлива інтеграція цивільної та військової медицини

Питання доступу військовослужбовців до програм реімбурсації піднімає ширше питання взаємодії цивільної та військової систем охорони здоров’я.

Хронічні захворювання не зникають разом із мобілізацією. Тому доступ військовослужбовців до програм реімбурсації — це не лише питання організації медичної допомоги, а й питання безперервності лікування.

Водночас важливо пам’ятати: військові залишаються частиною нашого суспільства і системи охорони здоров’я. Те, що вони сьогодні захищають країну, не означає, що вони мають опинятися поза механізмами доступу до лікування.

Читайте також Повне оновлення переліку «Доступних ліків»: триває прийом заяв.