Доступність ліків під питанням: експертка звернула увагу на системні ризики

Дефіцит життєво необхідних лікарських засобів в українських аптеках перетворюється на системну проблему, яка може безпосередньо впливати на результати лікування та навіть загрожувати життю пацієнтів. На цьому наголосила заслужена лікарка України, лікарка-інфекціоністка та професорка Ольга Голубовська у своїй авторській колонці, опублікованій на платформі Фокус.

Експертка звертає увагу на те, що останнім часом медики з різних регіонів дедалі частіше повідомляють про відсутність в аптечній мережі низки критично важливих препаратів. Серед них — внутрішньовенний ацикловір, який використовується для лікування тяжких герпесвірусних уражень центральної нервової системи, а також ампіцилін, необхідний для терапії лістеріозного менінгіту. За словами Ольги Голубовської, йдеться не про дороговартісні інноваційні препарати, а про базові лікарські засоби, без яких сучасна медицина фактично втрачає частину своїх можливостей.

Авторка підкреслює, що проблема не обмежується окремими найменуваннями. Перебої з постачанням періодично виникають щодо інсулінів, інгаляційних препаратів для пацієнтів із бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легень, а також лікарських засобів, які застосовуються в онкологічній практиці. У таких випадках навіть короткострокова відсутність терапії може призвести до зриву лікувальних схем та погіршення стану хворих.

На думку Ольги Голубовської, особливе занепокоєння викликає відсутність відкритої системи моніторингу дефіцитних препаратів. Вона наголошує, що лікарі та пацієнти часто дізнаються про проблему вже тоді, коли знайти необхідний лікарський засіб стає практично неможливо. Водночас інформація про наявність стратегічних запасів цивільних ліків, їхній склад та реальні можливості покриття потреб населення залишається малодоступною.

Експертка також звертає увагу на необхідність формування державних резервів основних лікарських засобів, запровадження прозорої звітності щодо залишків критично важливих препаратів та створення механізмів підтримки виробництва й дистрибуції доступних, але соціально значущих ліків. Окремо вона застерігає від рішень, які можуть додатково звузити асортимент препаратів на ринку в умовах уже наявних перебоїв із постачанням.

На переконання авторки, ефективність системи охорони здоров’я має оцінюватися не кількістю презентацій чи звітів про успішні реформи, а здатністю гарантувати пацієнтам безперервний доступ до необхідного лікування. Саме наявність ліків у конкретний момент, коли вони потрібні людині, залишається головним показником реальної доступності медичної допомоги.

Читайте також Дефіцит імпортних ліків в Україні набуває системного характеру: оцінки бізнесу та регуляторні вузли.