Друге життя антибіотиків: вчені навчилися долати резистентність бактерій
– 1 хв. читання
Антибіотикорезистентність сьогодні розглядається як одна з найгостріших загроз для глобальної системи охорони здоров’я. Постійна еволюція мікроорганізмів призводить до появи штамів, нечутливих до раніше ефективних препаратів, що значно ускладнює лікування інфекцій. Це підвищує ризики ускладнень під час хірургічних втручань, онкологічної терапії та трансплантацій, де контроль інфекцій має критичне значення.
Антибіотик ванкоміцин, який протягом десятиліть вважався одним із ключових препаратів у терапії тяжких бактеріальних інфекцій, може отримати новий терапевтичний потенціал. Дослідницька група з Лабораторії Колд-Спрінг-Гарбор (США) представила підхід, що дозволяє відновити активність цього засобу навіть проти штамів бактерій, які вже виробили до нього стійкість. Результати роботи опубліковані в журналі Nature Communications.
Замість розробки принципово нового антибіотика науковці обрали інший шлях — відновлення ефективності вже відомого препарату. Для цього вони застосували молекули-ад’юванти, які не мають власної антибактеріальної активності, але здатні посилювати дію існуючих ліків. Під керівництвом професора Джона Мозеса дослідники створили бібліотеку з більш ніж 150 синтетичних сполук, отриманих за допомогою технології Diversity Oriented Clicking (DOC), що дозволяє швидко генерувати різноманітні хімічні структури.
У співпраці з фахівцями Дослідницького інституту Скріппса команда зосередила увагу на ферменті SagA, який відіграє важливу роль у механізмах бактеріальної резистентності до ванкоміцину. Використання експериментальної молекули pghi-4, відкритої раніше в лабораторії Мозеса, дозволило інгібувати активність цього ферменту. У результаті ванкоміцин знову продемонстрував бактерицидну дію проти стійкого штаму Enterococcus faecium, одного з найнебезпечніших збудників внутрішньолікарняних інфекцій.
Попри появу нових антибактеріальних засобів, ванкоміцин і надалі залишається важливим препаратом резерву, який застосовують при інфекціях, спричинених MRSA та Clostridioides difficile. Саме зростання резистентності цих патогенів стало одним із ключових стимулів для пошуку стратегій, спрямованих не на заміну, а на «реактивацію» вже існуючих антибіотиків.
У перспективі дослідники планують надати доступ до створеної бібліотеки іншим науковим групам, сподіваючись, що подібні підходи дозволять знайти рішення і для інших резистентних інфекцій, включно з мультирезистентними формами туберкульозу.
На думку авторів, майбутнє антибактеріальної терапії може полягати не лише у відкритті нових молекул, а й у розробці допоміжних сполук, які здатні відновлювати ефективність уже відомих препаратів. Така стратегія потенційно дозволяє скоротити час і витрати на створення нових ліків і може стати одним із ключових інструментів у протидії глобальній кризі антибіотикорезистентності.
Читайте також Андрій Безносенко: Антибіотикорезистентність у хірургії — це загроза ефективності сучасних оперативних втручань.
