Е-рецепт під обстрілами: чому прифронтові міста просять залишити паперову альтернативу

Поки у великих містах України цифровізацію медицини називають черговим кроком до сучасної системи охорони здоров’я, у прифронтових містах Донеччини ці нововведення часто сприймають зовсім інакше — як ризик залишитися без життєво необхідних ліків. Повний перехід на електронні рецепти викликає дедалі більше занепокоєння серед лікарів та фармацевтів, які працюють у регіонах під постійними обстрілами. Там, де щодня зникає світло та інтернет, а лікарні працюють в перервах між прильотами, цифрова система може виявитися безсилою. Ірина Єгоркіна, регіональна менеджерка торговельних мереж «Здравиця», «Бюджетна аптека», «Добрі ліки» Українського аптечного холдингу у Донецькій та Дніпропетровській областях, говорить про це без дипломатії — прямо і жорстко.

«У прифронтових містах це просто неможливо»

Сьогодні у Краматорську, Слов’янську, Олександрівці, Новодонецьку та в інших селищах на Донеччині люди часто живуть буквально між тривогами й відключеннями світла. Але навіть у таких умовах аптеки продовжують працювати. Саме тому ідея повністю перейти на відпуск ліків виключно за електронними рецептами викликає у фармацевтів справжню тривогу.

«Прифронтові міста неможливо перевести тільки на е-рецепти. У Краматорську майже не залишилося ендокринологів — вони працюють онлайн, а люди з діабетом та іншими хронічними захворюваннями залишилися тут і потребують постійного лікування. Якщо все перевести виключно в електронну систему, частина пацієнтів просто не зможе отримати свої препарати», — говорить Ірина Єгоркіна.

За її словами, проблема навіть не у небажанні працювати з цифровими сервісами. Проблема — у війні.

«У прифронтових містах постійні перебої зі світлом, інтернетом. Як фармацевту допомогти людині отримати ліки, якщо система не працює, а без е-рецепта препарат відпустити не можна? Це треба не в кабінетах вирішувати. Треба хоча б місяць пожити у Краматорську, а потім ухвалювати такі рішення», — каже вона.

Аптеки під генераторами та після «прильотів»

Одна з аптек мережі «Здравиця» працює поруч із лікарнею у Краматорську, яка нещодавно потрапила під обстріл. Після атаки заклад залишився без електроенергії, і аптека наразі працює на генераторі.

«Добре, якщо генератор є. Але чи буде бензин? Чи зможуть його довезти? Дороги під обстрілами, логістика складна. Люди, які вигадують повний перехід на е-рецепти, не розуміють реального життя прифронтових міст», — наголошує Єгоркіна.

Вона згадує й минулу зиму, коли через масовані атаки росіян міста Донеччини тижнями жили без стабільного електропостачання.

«Тоді навіть програма “Доступні ліки” постійно зависала. Мобільний інтернет постійно пропадав», — каже вона.

«Контроль потрібен, але не можна доводити до абсурду»

Фармацевти визнають: контроль за антибіотиками та сильнодіючими препаратами необхідний, але війна вимагає гнучкості.

«Так, контроль має бути. Антибіотики, сильнодіючі препарати — це важливо. Але не можна доводити ситуацію до абсурду. Має залишатися альтернатива. У воєнний час не можна позбавляти людину можливості купити необхідний препарат лише через те, що зник інтернет чи система дала збій», — переконана Ірина.

Вона згадує, як кожна новина про можливу повну відмову від паперових рецептів викликає хвилю паніки серед людей.

«Щоразу, коли починають говорити, що ліки будуть лише за е-рецептами, люди масово скуповують препарати. Особливо літні пацієнти. Але ж неможливо запастися ліками на все життя», — говорить вона.

Черги до аптек і люди, які не можуть чекати

Сьогодні попит на ліки у Донецькій області залишається колосальним. Через війну, складну логістику доставки препаратів, стрес та відсутність нормальної медичної допомоги люди дедалі частіше звертаються саме до аптек.

«У мене дівчата у Дружківці, після того як збільшили час комендантської години й переміщуватися можна було лише чотири години на день, за цей час робили касу на 90 тисяч гривень на день. У кожній аптеці були величезні черги. І якщо зараз ще додати жорстку систему тільки е-рецептів — що робити цим людям? Їм помирати?» — емоційно говорить Єгоркіна.

За її словами, аптекарі сьогодні часто виконують функції, які в мирний час брала на себе вся система охорони здоров’я.

Вони допомагають літнім людям розібратися з телефонами, шукають SMS-коди, пояснюють, як працює «Дія», намагаються зв’язатися з лікарями та одночасно працюють під звуки сирен і вибухів.

Війна вимагає не жорстких правил, а людяності

Фармацевти прифронтових міст не заперечують проти розвитку цифрової медицини, але наголошують: реформи мають враховувати реальність війни.

«Головне прохання людей, які сьогодні буквально тримають аптечні системи Донеччини, — залишити людям вибір», — резюмує Ірина Єгоркіна.

Бо там, де немає світла, інтернету й лікарів, паперовий рецепт інколи стає не просто документом, а єдиною можливістю продовжити лікування і вижити.

Читайте також Е-рецепти під час війни: цифрова реформа чи новий стрес для пацієнтів?