Е-рецепти під час війни: цифрова реформа чи новий стрес для пацієнтів?

Україна продовжує масштабну цифровізацію медичної системи. Електронні рецепти вже стали звичною частиною роботи аптек, лікарень та сімейних лікарів. Держава пояснює реформу необхідністю контролю за обігом антибіотиків, психотропних та інших рецептурних препаратів. На папері система виглядає сучасною та логічною: лікар створює рецепт в електронній системі, пацієнт отримує SMS-код і може придбати ліки в будь-якій аптеці, підключеній до ЕСОЗ. Але за фасадом цифрової медицини дедалі частіше звучать інші слова: перевантаження, блекаути, черги та страх перед повною відмовою від паперових рецептів. 

Контроль над ліками: необхідність чи бюрократія? 

Директорка ЦПМСД міста Канів та сімейна лікарка Наталія Горьова переконана: сама ідея електронних рецептів є правильною: «Однозначно перехід на е-рецепти — правильне рішення. У нас роками було безконтрольне вживання антибіотиків та інших сильнодіючих препаратів. Фактично будь-хто міг купити майже будь-які ліки без належного контролю». 

За словами лікарки, проблема самолікування в Україні справді залишається масштабною. Особливо це стосується антибіотиків, безконтрольне використання яких призводить до антибіотикорезистентності — однієї з найбільших загроз сучасній медицині. Втім, навіть прихильники реформи визнають: її впровадження в нинішніх умовах створює нові проблеми. Взагалі, е-рецепти можуть виписувати усі лікарі, але вузькопрофілні фахівці направляють за ними до сімейного лікаря. 

Лікар чи оператор системи? 

Найгостріша проблема, про яку говорять медики, — перевантаження сімейних лікарів: «Навантаження на лікаря зараз колосальне. Є обмеження щодо термінів дії рецептів, і це означає, що пацієнтам доводиться постійно звертатися за новими. Якщо на сімейного лікаря припадає 1800 пацієнтів — це величезна кількість рецептів. Усе це за умов повного переходу на е-рецепти може створити штучні черги», — ділиться Наталія Горьова. 

Особливе занепокоєння викликають зміни, які ще більше ускладнюють роботу медиків: «З 20 травня медсестра не зможе виписувати рецепти, є відповідна постанова. А це була б реальна допомога для лікаря, який у цей час може більше уваги приділити саме пацієнтам», — зазначає Наталія. На думку Наталії Горьової, частину технічної роботи необхідно делегувати медичним сестрам, інакше система ризикує остаточно перевантажити первинну ланку медицини.

Сімейні лікарі дедалі частіше говорять про те, що цифровізація поступово відсуває на другий план головне — живе спілкування з пацієнтом.

«Лікаря фактично перетворюють на реєстратора. Замість того щоб лікувати людину, ти сидиш і постійно працюєш у системі», — пояснює Наталія. 

За словами медикині, навіть технічно досвідченим працівникам дедалі складніше справлятися з навантаженням. 

«Навіть медсестри, яким по 70 років, уже навчилися швидко вводити всю інформацію та працювати в системі. Але проблема не в тому, що ми не можемо опанувати комп’ютер. Проблема в тому, що часу на пацієнта стає все менше», — ділиться лікарка.

Блекаути та війна — реальність, яку не можна ігнорувати

Окремий виклик впровадженню лише е-рецептів — робота системи під час війни. Українські лікарні та аптеки досі регулярно стикаються з перебоями електроенергії, проблемами з інтернет-зв’язком та дефіцитом медичних кадрів.

 «Треба розуміти, в які часи ми живемо. Нововведення потрібні, але не під час війни. У нас постійно бувають відключення світла, перебої з інтернетом. В окремих регіонах спостерігається дефіцит медичних кадрів. Все це треба враховувати, перш ніж починати докорінні реформи», — розповідає Наталія. 

Формально законодавство дозволяє використання паперових рецептів у разі недоступності електронної системи. Але медики побоюються, що з часом така можливість може зникнути повністю, і це спричинить складнощі як для лікарів, так і для пацієнтів.

Найскладніше — людям похилого віку 

Попри розвиток цифрових сервісів, значна частина пацієнтів досі не готова до повністю електронного формату.

 «У мене чимало літніх пацієнтів із кнопковими телефонами. Доводиться роздруковувати їм електронні рецепти. А для того, щоб код підтвердження прийшов і не загубився, — видаляю зайві SMS на їхніх телефонах, бо інакше повідомлення може не дійти. Потім доводиться все заново друкувати, вводити цифри. Так, це все час, але мені хочеться, щоб людина отримала потрібні ліки й почувалася краще», — ділиться досвідом лікарка. 

Особливо складно, за спостереженнями Наталії, літнім пацієнтам із хронічними захворюваннями, які змушені регулярно поновлювати рецепти на препарати від діабету, подагри, мігрені чи серцево-судинних захворювань. Вони користуються програмою «Доступні ліки», але не завжди можуть викупити препарати у повному обсязі, бо грошей для доплати не вистачає. Тому їм доводиться щомісяця після отримання пенсії звертатися за новими рецептами. 

Реформа, яка потребує часу 

Сьогодні в Наталії Горьової — 1200 декларацій як у сімейної лікарки. Вона переконана: для якісної роботи лікар має вести значно менше пацієнтів.

«Норма має бути приблизно 800 пацієнтів. Тоді можна встигати нормально працювати. А у нас у сімейних лікарів по 1800 декларацій. Якщо кожному потрібно буде виписати е-рецепт, це може спричинити штучні черги. Ми вже зараз не вкладаємося у відведені 15 хвилин на людину і записуємо пацієнтів так, щоб на кожного було більше часу. Крім того, суцільне переведення на електронні рецепти призведе до того, що в одній черзі опиняться ті, хто прийшов за таким рецептом, і ті, хто захворів і потребує негайної допомоги», — пояснює Наталія. 

Вона згадує, що на початку реформи електронної медицини все виглядало майже ідеально: «На папері це справді виглядало дуже добре. Але всі нововведення потрібно впроваджувати з урахуванням реальних обставин і наших можливостей», — резюмує лікарка. 

Цифровізація не повинна витіснити людину 

Українська медицина поступово переходить у цифровий формат, і цей процес уже навряд чи можна зупинити. Але історії лікарів показують: будь-яка реформа має враховувати не лише технології, а й реальне життя країни. Бо навіть найсучасніша система не працюватиме ефективно, якщо в лікаря немає часу на пацієнта, а пацієнт не може отримати свої ліки через відсутність світла чи SMS-повідомлення.

Читайте також  «У Херсоні немає стільки лікарів»: фармацевти попереджають про ризики повного переходу на е-рецепти.