Фарма як стратегічний сектор: новий формат євроінтеграції?

Фармацевтична галузь у Європі дедалі частіше розглядається не лише як частина системи охорони здоров’я, а як елемент промислової політики та економічної стійкості. У центрі цієї дискусії — питання конкурентоспроможності, інвестицій у науку та зовнішньоторговельного балансу.

Голова підкомітету Верховної Ради з питань фармації Сергій Кузьміних на своїй сторінці у Facebook звернув увагу на економічний вимір фармацевтики в ЄС. Він наголосив, що галузь фактично формує значну частину позитивного торговельного результату Союзу та є одним із найбільших інвесторів у наукові розробки.

За наведеними ним даними Європейської федерації фармацевтичної промисловості та асоціацій (EFPIA), внесок галузі у зовнішню торгівлю є визначальним. Без фармацевтичного сектору позитивне сальдо торговельного балансу ЄС у розмірі +€147 млрд перетворилося б на дефіцит –€47 млрд. Фактично йдеться про різницю майже у €200 млрд, яку забезпечує одна індустрія.

Експорт фармацевтичної продукції з ЄС перевищує €320 млрд на рік, що робить її одним із найбільших експортних напрямів Союзу. Водночас щорічні інвестиції у дослідження та розробки становлять близько €55 млрд — це найвищий показник серед усіх промислових секторів Європи.

«Європейська фарма — це ключовий елемент конкурентоспроможності ЄС», — зазначив парламентар. За його словами, фарма поступово переходить із соціальної площини у сферу економічної та промислової безпеки. Цей підхід уже відображений у політичних рішеннях країн ЄС, зокрема в коаліційній угоді нового уряду Німеччини, де задекларовано курс на посилення національного виробництва лікарських засобів.

Однак попри масштаб, динаміка розвитку викликає занепокоєння. За останні 20 років Європа втратила приблизно 25% своєї частки у глобальних інвестиціях у фармацевтику. Темпи зростання витрат на R&D у ЄС становлять 4,4%, тоді як у США — 5,5%, а в Китаї перевищують 20%.

«ЄС усе ще сильний за масштабом, але втрачає динаміку. Проблема не в обсягах ринку, а у швидкості — інвестиції, інновації та запуск нових рішень дедалі частіше відбуваються поза межами Європи», — написав він.

Окремий акцент парламентар зробив на українських показниках зовнішньої торгівлі лікарськими засобами. За його словами, у 2024 році імпорт фармпродукції майже вдесятеро перевищив експорт.

Порівняння з європейською моделлю піднімає ширше питання: фармацевтичний сектор в Україні має розглядатися виключно як складова системи забезпечення пацієнтів, чи можливо як індустрія з потенціалом для формування торговельного балансу, інноваційної екосистеми та економічної стійкості?

«Висновок очевидний: існуючий вектор потребує кардинальних змін», — підсумував Кузьміних.

Читайте також Фармпослуга в Україні: як польський досвід може стати орієнтиром для реформи.