Фармацевти — герої тилу: історія харків’янки Алли Жихор

Коли у 2022 році Харків опинився під обстрілами, а місто жило між тривогами та вибухами, фармацевтка «Аптека АНЦ» Алла Жихор не залишила свою аптеку. Уже за два тижні після початку повномасштабної війни вона повернулася до роботи — туди, де черги починалися ще до відкриття, а кожна упаковка ліків могла стати чиєюсь надією.

Покликання, яке не відпускає

Любов до хімії Аллі прищепила вчителька ще у школі. Вона закінчила її з медаллю, і хоча була успішна в усіх науках, хімія була в пріоритеті. Порадившись із рідними, вона обрала фармацію: «Тоді, коли я йшла до НФаУ, провізори працювали за іншим графіком, ніж нині фармацевти. Мама казала: «Йди, доню, будеш стояти у біленькому халатику — день до обіду, день після обіду, а в інший час собою займатимешся, родиною», — ділиться спогадами Алла.

Талановиту студентку на останніх курсах запросили працювати на кафедру університету. Перед Аллою відкривалися нові перспективи. «Могла займатися наукою, навіть писати дисертацію. Але хотілося працювати з людьми — в аптеці», — згадує вона ті часи.

Про що ніколи не пожалкувала. Хоча були моменти втоми, залишити роботу у аптеці вона не змогла. Сьогодні Алла каже просто: «Я закохана у свою професію». Саме це вмотивувало харківську фармацевтку витримати всі виклики, які постали у лютому 2022 року.

Аптечний фронт залізобетонного міста

За місяць до повномасштабного вторгнення Алла змінила місце роботи. Перейшла в аптеку біля ринку та автовокзалу. Тоді вона не думала, що саме по центру Харкова росіяни почнуть гатити ракетами в першу чергу. Вдома після 24 лютого 2022 року вона перебувала менше двох тижнів. А далі поїхала на роботу.

«Було страшно, але я зрозуміла — треба працювати далі. На початку повномасштабного вторгнення зрозуміла — треба жити далі в тих умовах, які є. Випила валеріанки і пішла до людей», — говорить вона про рішення, яке визначило її життя у воєнному місті.

Аптека, де працювала Алла, ледве вціліла після потужного удару поруч. На щастя, приміщення не було зруйноване, ніхто не постраждав. У ті дні попит на ліки був критичним.

«За три дні ми розпродали майже весь асортимент. Тоді з логістикою було важко, а люди скуповували все необхідне», — каже Алла.

Транспорт не працював, на роботу Аллу підвозив чоловік.

«Я перевелася в іншу аптеку. До неї можна було пішки дійти з дому. Туди звозили препарати і ліки з інших аптечних пунктів, де не було фармацевтів. Додатково ми задовольняли потреби «волонтерських списків». У цих списках були ліки для хлопців, які з перших днів боронили Харків».

Фармацевти тоді працювали без вихідних і перерв. Тримали свій аптечний фронт.

Черги ще до відкриття та підтримка харків’ян

У квітні керівництво попросило Аллу повернутися до колишнього місця роботи — у центр. Тоді в місті запрацювала волонтерська ініціатива однієї зі служб таксі: фармацевтів та медиків возили на роботу за символічну гривню.

Черги біля аптек вишикувалися задовго до відкриття. Люди гостро потребували ліків, особливо системних. Фармацевти падали з ніг від втоми, хронічно не висипалися. Один випадок Алла і досі згадує зі сльозами на очах:

«Приходжу зранку двері відкривати, а там уже натовп. Але ніхто не свариться, всі терпляче чекають. Одна жінка повернулася до мене і колеги та каже: «Ви такі молодці, такі красуні, ви справжні героїні, що йдете на роботу, що допомагаєте нам»».

Заспані, ненафарбовані, в очах харків’ян фармацевти виглядали найпрекраснішими жінками. Саме така підтримка надихала працівниць аптеки. Попри складні умови, відвідувачі приходили не лише за ліками чи порадою, а й по-своєму дякували фармацевтам. «Цукерками, яблуками, зеленню пригощали. Один хлопець навіть сало приносив», — усміхається Алла.

Фармацевти не тільки відпускали ліки — часто рятували життя. «Бували випадки, коли людям ставало зле — викликали швидку просто з аптеки».

«Хелперська професія», яка стала частиною життя

За роки роботи клієнти для Алли стали майже родиною: «Люди впізнають мене на вулиці, дякують, що своєчасно дала пораду, допомогла підібрати ліки. У нас на роботі часто буває так, що людина йде до конкретного фармацевта, а коли він змінює місце роботи — сумує. У фармацевтів «хелперська професія» — ми завжди поруч», — ділиться Алла.

Її роботу цінують не тільки клієнти «Аптека АНЦ». За відданість справі та професії, за те, що не залишила аптеку на початку війни, мер Харкова Ігор Терехов відзначив роботу Алли Жихор почесною грамотою міського голови.

Читайте також Між аптекою і фронтом: історія завідувачки аптекою та волонтерки з прифронтового Вільнянська.