Фармацевтична послуга — це не продаж упаковки: як роботу фармацевта оплачують у Європі
В Україні з 2027 року має запрацювати повноцінна модель фармацевтичної послуги, яка передбачає ширшу професійну роль фармацевта — від інформування пацієнта до його супроводу під час застосування лікарських засобів. Одне з ключових питань у такій моделі — хто і за що має платити аптеці.
Народний депутат Сергій Кузьміних звернув увагу на європейські підходи до оплати роботи аптек. За його словами, у низці країн ЄС та Великій Британії винагорода аптеки пов’язана не лише з ціною препарату, а й із самим фактом його професійного відпуску.
«Йдеться не про механічний відпуск упаковки, а про професійну роботу фармацевта», — зазначив Кузьміних у своєму дописі.

У Франції фармацевти отримують спеціальну винагороду за відпуск лікарських засобів. За даними французької системи медичного страхування, базова винагорода за відпуск становить €1,02 за звичайну упаковку, а за велике пакування, розраховане на тримісячний курс лікування, — €2,76. Окремі надбавки передбачені, зокрема, залежно від віку пацієнта, виду препарату та складності рецепта.
Таким чином, оплата роботи аптеки формується не тільки навколо вартості самого лікарського засобу. Система враховує професійні дії, які супроводжують його відпуск.
У Німеччині модель побудована інакше. За рецептурний препарат аптека отримує фіксовану суму та відсоткову складову. Федеральне міністерство охорони здоров’я Німеччини вказує, що аптечна націнка включає 3% від закупівельної ціни плюс €8,35 за упаковку, а також €0,21 на забезпечення чергової аптечної служби.
Це важливе уточнення до наведеного Кузьміних прикладу: він називає суму €9 за упаковку, однак актуальна інформація німецького МОЗ вказує саме на €8,35 фіксованої складової.
У Великій Британії діє інша модель — Single Activity Fee (SAF). У фінансовому році 2026/27 ставка становить £1,52 за кожну відпущену рецептурну позицію. Уряд підвищив її з попередніх £1,46, причому нова ставка застосовується ретроспективно з травня 2026 року.
При цьому британська модель передбачає й окреме фінансування клінічних фармацевтичних послуг, тобто винагорода аптеки не обмежується лише відпуском лікарських засобів.
Саме тут, на думку Кузьміних, лежить принципова відмінність між фармацевтичною послугою та звичайним продажем товару.
«Відпуск рецептурного препарату передбачає професійну участь фармацевта — перевірку рецепта, оцінку коректності відпуску, консультування пацієнта щодо застосування препарату, можливих ризиків та забезпечення безпечної фармакотерапії», — написав народний депутат.
Тобто предметом оплати стає не просто передача пацієнту упаковки лікарського засобу. Йдеться про професійні дії, які мають забезпечити правильне та безпечне застосування препарату.
Кузьміних звертає увагу ще на один аспект такої моделі — її вплив на кадрову політику аптек.
Якщо частина доходу аптеки залежить від професійної фармацевтичної роботи, у неї з’являється економічний стимул утримувати кваліфікованих спеціалістів, вкладати кошти в їхнє навчання та конкурувати за фахівців.
«Така модель має ще один важливий ефект: вона створює для аптек економічну мотивацію мати у штаті кваліфікованих фармацевтів, інвестувати в їх професійність та фактично конкурувати за хороших спеціалістів», — наголосив Кузьміних.
Для України це питання стає особливо актуальним у контексті підготовки до повноцінного запуску фармацевтичної послуги у 2027 році. Однак європейський досвід показує: сама законодавча фіксація нових професійних обов’язків фармацевта ще не створює послугу як економічну модель.
Потрібно визначити, які саме дії фармацевта є послугою, хто їх оплачує, за якими тарифами та яким чином підтверджується факт її надання.
Саме тому, за словами Кузьміних, під час запровадження української моделі варто перейти від оплати самого факту продажу лікарського засобу до оплати професійної роботи фармацевта.
Читайте також Фармацевтична послуга у світі та в Україні: від відпуску ліків до повноцінної допомоги пацієнту.