Фармекономіка викликів: що стимулює зростання цін на імпортні ліки в Україні

Вітчизняний фармацевтичний ринок продовжує функціонувати в умовах високої турбулентності, де ціноутворення на лікарські засоби напряму залежить від комплексу зовнішніх економічних та безпекових чинників. Серед ключових драйверів, що формують нову вартісну реальність імпортного сегмента, фахівці виділяють трансформацію регуляторних правил ввезення, валютні коливання, а також глобальну динаміку цін на енергоносії. Окремим критичним фактором залишається ускладнена логістична інфраструктура, яка суттєво підвищує накладні витрати операторів ринку на кожному етапі дистрибуції.

Оцінюючи ситуацію, голова правління Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комаріда наголошує на тому, що стрибкоподібне зростання цін не є вигідним для самих виробників. Для фармацевтичного сектору економічна доступність препарату є базовою умовою збереження обсягів споживання та забезпечення безперервності фармакотерапії. Зниження купівельної спроможності пацієнта автоматично призводить до відмови від необхідного лікування, що створює негативний деструктивний ефект як для системи охорони здоров'я, так і для бізнес-моделей фармкомпаній.

Попри намагання міжнародних та українських фармвиробників утриматися від підвищення ціни ліків, регулювати валютні ризики та вартість паливного складника в умовах нинішньої економіки стає все складніше. Експертна спільнота підкреслює, що в поточних реаліях пріоритетом для українського аптечного ринку стає забезпечення фізичної наявності медикаментів на полицях, навіть якщо це вимагатиме поступового коригування цін у бік збільшення.

Ситуація додатково ускладнюється прямими ризиками для інфраструктури зберігання. Систематичні атаки ворога на аптечні та фармацевтичні склади призводять до втрати значних обсягів готової продукції та розриву логістичних ланцюгів. Внаслідок цього в роздрібній мережі спостерігається тимчасовий дефіцит окремих препаратів. Відновлення втрачених запасів — від повторного розміщення замовлень на виробництві та проходження лабораторного контролю якості до імпорту та фінальної доставки в аптеку — потребує тривалого часового ресурсу, що створює додатковий тиск на фармринок України.

Читайте також: В Україні обстріляли вже четвертий склад ВООЗ