Фармринок 2026: між державним контролем, інвестиціями та потребами пацієнта
– 2 хв. читання
Після серії регуляторних змін, цінових обмежень та євроінтеграційних рішень український фармацевтичний ринок опинився у точці, де державі, бізнесу та пацієнтам доводиться шукати новий баланс. Саме ці виклики стали центральними темами професійних дискусій під час форуму «ФАРМЕКСПЕРТ 2026», де представники регуляторних органів, фармкомпаній, аналітичного сектору та пацієнтських організацій обговорили майбутнє галузі в умовах війни, економічної нестабільності та адаптації до європейських правил.
Однією з ключових тем стала трансформація системи державного регулювання. Ринок готується до запуску єдиного фармацевтичного регулятора та подальшої гармонізації із законодавством ЄС. Учасники галузі загалом підтримують курс на цифровізацію, стандартизацію процедур та інтеграцію до європейської системи контролю якості лікарських засобів. Водночас бізнес наголошує: будь-які нові правила мають бути прогнозованими та зрозумілими, адже фармацевтична галузь потребує довгострокового планування й значних інвестицій.
Окремий блок дискусій стосувався державного регулювання цін на ліки. Саме ця тема викликала найбільше суперечок у професійній спільноті. Представники держави наголошують, що запроваджені у 2025 році механізми дали змогу знизити ціни на частину препаратів та забезпечити мільярдну економію для пацієнтів. Натомість представники ринку ставлять під сумнів ефективність окремих інструментів регуляції. За їхніми оцінками, значна частина лікарських засобів і до нових правил коштувала дешевше, ніж у багатьох країнах ЄС, а механізми декларування цін та створення Національного каталогу не дали очікуваного системного ефекту.
При цьому фармспільнота застерігає: надмірне адміністративне втручання може мати зворотний результат. Якщо держава концентрується виключно на зниженні вартості препаратів, це може призвести до скорочення асортименту, виходу окремих ліків з ринку та погіршення фізичної доступності терапії. Особливе занепокоєння викликають правила для лікарняних аптек, яким дозволили продавати препарати лише за трьома найнижчими цінами з Нацкаталогу. Учасники ринку називають таку модель дискримінаційною та попереджають про ризики нерентабельності аптек при медичних закладах.
Ще одна проблема, яка активно обговорюється в професійному середовищі, — нерівність регуляторних умов для різних форматів продажу ліків. Після дозволу реалізації безрецептурних препаратів на автозаправних станціях ринок заговорив про конкуренцію між аптечним сектором та новими точками продажу. Представники аптечного бізнесу звертають увагу, що до аптек висуваються жорсткі кадрові та професійні вимоги, тоді як продаж ліків на АЗС регулюється значно м’якше. Особливо гостро це питання звучить на тлі обмежень, які паралельно запроваджуються для традиційних аптек.
Водночас аналітики наголошують, що сама ідея підвищення фізичної доступності ліків через АЗС поки не досягла головної мети. Значна частина нових точок продажу відкривається у великих містах, де аптечної інфраструктури і так достатньо, тоді як сільські території залишаються менш охопленими. За даними Держлікслужби, на сьогодні видано ліцензії 11 ліцензіатам — найбільшим мережам АЗС — на 235 місць провадження діяльності в 19 областях України, а ліки вже реалізовувалися у 124 із них. Значна частина нових точок продажу відкривається у великих містах, де аптечної інфраструктури і так достатньо — у Києві, Київській і Львівській областях. Однак сільські території залишаються менш охопленими.
Суттєву увагу учасники ринку приділяють і майбутньому програми реімбурсації «Доступні ліки». Її вважають одним із найуспішніших механізмів підвищення доступності терапії для населення. Розширення переліку препаратів та збільшення державного фінансування позитивно оцінюються більшістю учасників ринку. Однак нові ініціативи уряду щодо «особливого режиму реімбурсації» вже викликали дискусії через можливе створення переваг для окремих виробників.
На тлі регуляторних змін фармацевтичний ринок одночасно переживає і структурні трансформації. Аналітики фіксують скорочення обсягів споживання ліків у натуральному вираженні, що пояснюється міграцією населення, демографічними втратами та змінами структури попиту. Водночас зростає частка рецептурних препаратів та продукції іноземного виробництва. Окремим трендом стає активніше споживання дієтичних добавок, які дедалі більше впливають на структуру аптечного кошика.
Попри суперечності, учасники дискусій сходяться в одному: ринок потребує не хаотичних рішень, а стабільної та прогнозованої політики. Представники бізнесу, регуляторів та пацієнтських організацій визнають, що головним критерієм ефективності будь-яких реформ має залишатися інтерес пацієнта — його доступ до якісного, безпечного та сучасного лікування. Саме навколо цього балансу сьогодні і формується нова модель українського фармацевтичного ринку.
