Е-рецепт без альтернативи: чи готова українська медицина до повної цифровізації
– 2 хв. читання
Українська система охорони здоров’я вже кілька років поспіль рухається шляхом цифровізації. Одним із найбільш масштабних її елементів стало впровадження електронних рецептів. Станом на 2024 рік е-рецепти охоплюють майже всі рецептурні препарати — від антибіотиків до психотропних засобів та ліків за програмою «Доступні ліки».
Система, яка спочатку створювалася як інструмент спрощення доступу до препаратів і контролю за їхнім обігом, поступово демонструє і проблемні сторони.
Як працює система е-рецептів
Сьогодні лікар створює рецепт в електронній системі охорони здоров’я, після чого пацієнт отримує SMS із номером рецепта та кодом підтвердження. Придбати ліки можна в аптеці, підключеній до ЕСОЗ, назвавши ці дані або скориставшись додатком «Дія».
Під час воєнного стану система формально залишається гнучкою: пацієнт може отримати паперову інформаційну довідку, а у випадках відсутності світла чи інтернету фармацевти мають право працювати з паперовими рецептами. Проте фактичний курс держави спрямований на повну відмову від паперових форм.
Саме це викликало жваву дискусію після оприлюднення 28 січня нового проєкту наказу щодо е-рецептів. Документ, винесений на громадське обговорення, фактично дублює попередню редакцію від жовтня 2023 року та передбачає повний перехід на електронний формат без врахування частини пропозицій медичної спільноти.
Цифровізація проти реальності
Попри заяви про успішність реформи, на практиці пацієнти досі стикаються з труднощами. Особливо це стосується людей старшого віку, які є основними користувачами програм реімбурсації та постійно приймають рецептурні препарати.
Про реальний стан справ розповідає директор КНП «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги» міста Самар Леонід Гінкота.
«Проблем з електронними рецептами у лікарів нашого центру немає. А в пацієнтів трапляються. Якщо в людини старий телефон, кнопковий, то пацієнти часто не можуть знайти номер рецепта. Інформація приходить то в «Дію», то у Viber, і люди довго шукають, куди саме надійшло повідомлення».
За словами медика, технічна сторона системи часто створює додаткове навантаження не лише на пацієнтів, а й на самих лікарів.
«Раніше лікар міг виписати всі необхідні рецепти в одному записі. Тепер, щоб виписати інший препарат, потрібно створювати окремий запис. Основні наші пацієнти — це люди похилого віку, які приймають системні ліки. І це ускладнює роботу, бо на кожен препарат треба відкривати новий прийом, вносити кодування, оформлювати окремі записи. Це потребує часу», — додає керівник центру.
Лікар між пацієнтом та системою
Окрема проблема — перевантаження сімейних лікарів адміністративною роботою. За словами Леоніда Гінкоти, сучасні медичні інформаційні системи часто виявляються складними у використанні та забирають час, який мав би бути присвячений пацієнтові.
«Інтерфейс наших медичних інформаційних систем не дуже дружній до лікаря. Потрібно покращити систему, щоб спростити роботу, бо лікар має більше приділяти увагу пацієнтові», — каже Леонід Володимирович.
Формально медична система вже здатна працювати без паперових рецептів, але самі лікарі наголошують: питання не лише у технічній можливості, а й у реальному навантаженні на медичний персонал.
«Ми можемо працювати без паперових рецептів, але це не найбільша проблема сімейного лікаря», — ділиться Леонід Володимирович.
Цифрова медицина потребує не лише технологій
Україна продовжує рух до електронного документообігу у сфері медицини, однак досвід лікарів і пацієнтів свідчить: сама цифровізація не вирішує системних проблем автоматично.
Для того щоб е-рецепт став справді зручним інструментом, система потребує стабільної роботи сервісів, адаптованих інтерфейсів, технічної підтримки та врахування потреб людей старшого віку. Інакше навіть найсучасніша цифрова модель ризикує перетворитися на ще один бюрократичний бар’єр між лікарем і пацієнтом.
Читайте також Е-рецепт без альтернативи: фармринок обговорює нові правила відпуску ліків від МОЗ.
