III Одеський Всеукраїнський онкологічний форум: роль клінічного фармацевта в лікувальному процесі

Одеса вкотре стала майданчиком для професійного діалогу між провідними українськими онкологами, хірургами, радіологами, патоморфологами, онкогематологами та організаторами охорони здоров’я. Під час III Одеського всеукраїнського онкологічного форуму учасники обговорили сучасні підходи до лікування злоякісних новоутворень, розвиток онкологічної служби України, персоналізовану терапію та перспективи впровадження нових моделей міждисциплінарної взаємодії.

Програма форуму охопила широкий спектр актуальних напрямів – від сучасного лікування раку легень, молочної залози, шлунково-кишкового тракту та пухлин жіночої репродуктивної системи до розвитку онкогематології, трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин та питань антимікробної резистентності в онкологічній практиці. Значну увагу було приділено молекулярній діагностиці, рідинній біопсії, імунотерапії, таргетним підходам та організації мультидисциплінарних консиліумів, які дедалі більше визначають якість лікування онкологічних пацієнтів.

Окремою темою професійних дискусій стала роль клінічного фармацевта в сучасній онкологічній допомозі. Хоча вітчизняна система охорони здоров’я лише формує сталі підходи до інтеграції таких фахівців у клінічні команди, окремі онкологічні центри вже мають успішний практичний досвід.

Під час інтерв’ю генеральний директор ДНП «Національний інститут раку» Степан КРУЛЬКО поділився баченням ролі клінічного фармацевта в сучасній онкології та зазначив, що в Інституті вже успішно функціонує практика залучення таких фахівців до складу мультидисциплінарних команд: «У Національному інституті раку вже існує практика залучення клінічного фармацевта до роботи мультидисциплінарної команди. Особливо важливою є їхня участь у напрямі інфекційного контролю. Водночас необхідно приділяти значно більше уваги профільній підготовці таких спеціалістів та розвитку відповідних освітніх програм. Ми повинні рухатися вперед і розвивати цей напрям, хоча при цьому не можна механічно копіювати навіть ті моделі, які функціонують у провідних країнах світу, адже жодна система охорони здоров’я не є абсолютно досконалою»

Своє бачення місця клінічного фармацевта в онкології висловила й директорка Херсонського регіонального онкологічного центру, заслужений лікар України Ірина СОКУР. На її думку, найбільшу практичну цінність такі фахівці можуть забезпечити у сфері антимікробної терапії та формування лікарняних формулярів: «Найбільш вагомою є роль клінічного фармацевта в питаннях інфекційного контролю та раціонального підбору антибактеріальної терапії. Також важливою є його участь у формуванні локальних формулярів та запобіганні небажаним лікарським взаємодіям. Водночас стандартні схеми протипухлинного лікування базуються на результатах масштабних клінічних досліджень і вже мають чітко визначену доказову базу. У багатьох зарубіжних центрах супровідна медикаментозна терапія мінімізована, тому саме антибіотикотерапія та контроль взаємодій залишаються найбільш перспективними напрямами роботи клінічного фармацевта в онкології».

Тему продовжила доповідь Інни ТУМІНОЇ, фахівчині з інфекційного контролю та епідеміологічного нагляду, присвячена антимікробній резистентності в онкологічній практиці та результатам локального мікробіологічного моніторингу в Одеському регіональному клінічному протипухлинному центрі. У своєму коментарі Ірина зазначає: «Роль клінічного фармацевта є надзвичайно важливою. Цей спеціаліст має бути максимально наближеним до клінічної практики, працювати поруч із лікарем та пацієнтом, допомагаючи приймати рішення щодо застосування антибактеріальних препаратів, кардіологічних засобів та іншої супровідної терапії. На жаль, сьогодні ми стикаємося з проблемами недостатньої підготовки кадрів, низької мотивації через рівень оплати праці та недооцінкою професії. Водночас у тих лікарнях, де клінічні фармацевти вже інтегровані в роботу команд, результати терапії значно кращі».

Обговорення, що відбулося під час форуму, вкотре засвідчило: сучасна онкологія дедалі більше відходить від моделі, де рішення ухвалює лише один спеціаліст. Персоналізоване лікування онкологічних пацієнтів потребує поєднання клінічного досвіду, молекулярної діагностики, фармакотерапевтичної експертизи та наукових знань. Водночас в Україні досі не всі медичні колективи сприймають клінічного фармацевта як повноцінного учасника лікувального процесу, а потенціал цієї професії залишається недостатньо реалізованим.

Проте приклади Національного інституту раку та окремих регіональних онкоцентрів демонструють поступове формування нової культури міжпрофесійної взаємодії.

Саме на стику клінічної практики, фармацевтичної науки та досліджень у сфері медичних технологій формуються інноваційні рішення, здатні змінювати підходи до лікування онкологічних захворювань. Взаємодія лікарів, клінічних фармацевтів і науковців сприяє впровадженню нових лікарських засобів, удосконаленню схем терапії, розвитку малоінвазивних і реконструктивних хірургічних методик, а також підвищенню безпеки та ефективності лікування пацієнтів.

III Одеський всеукраїнський онкологічний форум вкотре підтвердив, що майбутнє української онкології – це не лише нові препарати та технології, а й ефективна командна робота, у якій кожен фахівець має свою важливу роль.

Читайте також Безперервна освіта фармацевтів як ключ до якісної взаємодії з пацієнтами.