Лікарні готують до роботи під час нових атак: МОЗ і ВООЗ обговорили резерви ліків та енергостійкість

Українська система охорони здоров’я готується до роботи в умовах можливих нових атак на медичну та енергетичну інфраструктуру. Серед пріоритетів — автономність лікарень, резервне енергопостачання та забезпечення медзакладів необхідними лікарськими засобами, медичними виробами й обладнанням, передусім у прифронтових регіонах.

Ці питання обговорили Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та делегація Всесвітньої організації охорони здоров’я на чолі з Виконавчим директором Програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я Чікве Іхеквеазу.

Лікарні мають працювати навіть після ударів по інфраструктурі

Одним із ключових питань зустрічі стала здатність медичних закладів продовжувати роботу під час атак на енергетичну та медичну інфраструктуру.

У МОЗ зазначають, що підготовка до зимового періоду передбачає посилення автономності лікарень, резервне енергопостачання та формування необхідних запасів. Йдеться не лише про обладнання для підтримання роботи медзакладів, а й про лікарські засоби та медичні вироби, потреба в яких особливо критична для закладів у прифронтових областях.

Таким чином, стійкість медичної системи в умовах війни розглядається не тільки як питання електроенергії чи фізичного захисту будівель. Не менш важливо, щоб після атаки медзаклад мав ресурси для продовження лікування пацієнтів.

MedEvac потребує розвитку

Окремий напрям співпраці МОЗ і ВООЗ — подальший розвиток програми медичної евакуації MedEvac. Вона дає можливість направляти за кордон українців, які потребують складного або тривалого лікування, недоступного в умовах воєнного навантаження на українську систему.

Паралельно міжнародні партнери обговорюють розвиток реабілітації, первинної та екстреної медичної допомоги, а також підтримку ментального здоров’я.

Для української системи це означає поступовий перехід від суто екстреного реагування на наслідки війни до моделі, у якій необхідно одночасно підтримувати поточну медичну допомогу та вибудовувати довгострокову спроможність системи.

Україна посилює готовність до епідемій та інших надзвичайних ситуацій

Окрім наслідків воєнних атак, МОЗ і ВООЗ обговорили готовність України до інших надзвичайних ситуацій — зокрема спалахів інфекційних захворювань, а також радіаційних і ядерних загроз.

У цьому контексті в Україні триває робота над Національним планом дій з безпеки здоров’я. Документ має визначити конкретні кроки для посилення епідеміологічного нагляду, лабораторної спроможності, раннього виявлення загроз та готовності до реагування.

Ця робота водночас пов’язана з виконанням Україною євроінтеграційних зобов’язань у сфері громадського здоров’я.

Від гуманітарної допомоги — до стійкої системи

Ще один важливий аспект переговорів — поєднання гуманітарної підтримки з відновленням української медицини.

Йдеться не лише про закриття поточних потреб лікарень і населення. Паралельно має відбуватися відновлення пошкодженої інфраструктури, модернізація медзакладів та створення умов, за яких вони зможуть працювати навіть у разі повторних ударів по критичній інфраструктурі.

ВООЗ також пропонує використовувати міжнародний інтерес до українського досвіду роботи в умовах війни. За роки повномасштабного вторгнення Україна напрацювала практики, які стосуються медичної евакуації, екстреної допомоги, реабілітації, цифрових рішень та організації медичної системи під час криз.

Для фармацевтичного сектору цей досвід також має практичне значення: війна продемонструвала, що наявність лікарських засобів у системі охорони здоров’я залежить не лише від їх виробництва чи закупівлі, а й від стійкості всієї інфраструктури — енергетики, логістики, складських потужностей та безперебійної роботи медзакладів.

Саме тому підготовка української медицини до нових надзвичайних ситуацій дедалі більше виходить за межі традиційного кризового реагування і передбачає створення системи, здатної працювати під постійним воєнним навантаженням.

Читайте також В Україні обстріляли вже четвертий склад ВООЗ.