Марина Крюкова: «Спочатку потрібно налагодити систему, а потім запроваджувати тотальні е-рецепти»

У Міністерстві охорони здоров’я дедалі активніше говорять про повний перехід на електронні рецепти в усіх регіонах України без винятку. Аргументи зрозумілі: контроль за відпуском лікарських засобів, боротьба із самолікуванням, наближення до європейських стандартів. Для чиновників це виглядає логічним кроком на шляху до цифровізації системи охорони здоров’я.

Але між кабінетами МОЗ і прифронтовими аптеками пролягла величезна дистанція. Там, де щодня лунають повітряні тривоги, де бракує лікарів, а люди інколи змушені долати десятки кілометрів за медичною допомогою, будь-яка реформа має інший вимір. Саме про це говорить завідувачка аптеки «Подорожник» у Слов’янську Марина Крюкова, яка бачить наслідки управлінських рішень не в презентаціях і звітах, а в очах своїх пацієнтів.

Самолікування — реальна проблема

Марина не відкидає саму ідею електронних рецептів. Навпаки, як фармацевт із багаторічним стажем, вона чудово розуміє ризики безконтрольного прийому лікарських засобів.

Щодня поріг аптеки переступають десятки людей, які приходять не з призначенням лікаря, а з порадою сусіда, родича чи знайомого. Іноді така самодіяльність може коштувати здоров’я.

«Якщо дивитися з професійної точки зору, то певною мірою повний перехід на е-рецепти потрібен. Не всі люди розуміють, що ліки — це не цукерки. Часто приходить людина і каже: сусідка п’є бісопролол від тиску, їй допомагає, значить і я буду пити. Ми починаємо розпитувати і з'ясовуємо, що в людини пульс сорок ударів на хвилину, виражена брадикардія. Тобто цей препарат їй категорично не підходить. Якщо ми встигаємо це з’ясувати — добре. А якщо ні? Людина може просто нашкодити собі. Саме тому лікування має призначати лікар, а не сусіди чи знайомі», — говорить Марина Крюкова.

Україна роками жила в культурі самолікування, коли рекомендація з черги в поліклініці часто мала більшу вагу, ніж консультація спеціаліста. Саме тому електронні рецепти справді можуть стати інструментом підвищення безпеки пацієнтів.

Однак є одне принципове «але».

Війна не залишає місця для універсальних рішень

Коли реформа створюється для всієї країни за єдиними правилами, чиновники часто забувають, що Україна сьогодні живе в різних реальностях. Є великі міста з розвиненою медичною інфраструктурою. А є прифронтові громади, де навіть запис до лікаря інколи стає справжнім випробуванням.

Саме тому Марина переконана: нинішній момент для тотального переходу на е-рецепти є невдалим.

«У нинішній ситуації, особливо в прифронтових регіонах, це буде дуже складно. Люди просто перестануть звертатися за медичною допомогою і почнуть лікуватися народними методами — травами, настоянками, примочками. Так, колись ця система має запрацювати повноцінно. Але не зараз. Не тоді, коли по всій країні повітряні тривоги, коли лікарів не вистачає, коли люди і так живуть у постійному стресі. Якщо для кожної таблетки потрібно буде окремо отримувати рецепт, система може просто не витримати такого навантаження», — вважає Марина.

Вона не протестує проти змін, лише хоче, щоб будь-які нововведення враховували реальні умови життя людей. Адже війна не скасовує потреби в лікуванні. Навпаки — робить її ще гострішою.

Спочатку система, потім обмеження

На думку Марини, головна помилка багатьох реформ полягає у зміні правил раніше, ніж створені умови для їх запровадження.

Фармацевтка переконана: перш ніж запроваджувати тотальні обмеження, держава повинна гарантувати людям реальний доступ до лікарів, медичних послуг та необхідних препаратів.

«Я не проти електронних рецептів як таких. Але спочатку потрібно налагодити систему. Потрібно, щоб люди могли без проблем потрапити до лікаря. Щоб не було дефіциту спеціалістів. Щоб у кожному регіоні були доступні аптеки, які можуть працювати з усіма категоріями препаратів. І тільки після цього вводити нові правила. Інакше виходить, що рішення ухвалили, а як воно працюватиме на практиці — ніхто не продумав», — наголошує Марина.

Ця позиція народилася не в кабінеті експерта і не на професійній конференції. Вона сформувалася за першим столом аптеки, де щодня доводиться бачити наслідки державних рішень для конкретних людей.

Голос, який варто почути

Сьогодні дискусія про майбутнє електронних рецептів триває на всіх рівнях. Експерти говорять про європейський досвід, чиновники — про необхідність реформ, пацієнти — про доступність лікування.

Але є ще один голос — голос фармацевтів, які працюють безпосередньо з людьми. Тих, хто щодня пояснює, консультує, допомагає розібратися в призначеннях і часто стає останньою ланкою між пацієнтом та системою охорони здоров’я.

Саме тому слова Марини Крюкової заслуговують на увагу. Вона нагадує про просту істину: будь-яка реформа має працювати для людей. Особливо тоді, коли країна живе в умовах війни.

Читайте також Е-рецепти для всіх: крок до європейських стандартів чи нові бар’єри для українських пацієнтів?