Система контролю за застосуванням антибіотиків у медичних закладах України демонструє суттєві розбіжності з рекомендованими підходами. Про це свідчать результати моніторингу за 2025 рік, представлені під час наради в Міністерстві охорони здоров’я генеральним директором Центру громадського здоров’я Володимиром Курпітою.

Йдеться про оцінку того, наскільки лікарі дотримуються затвердженого МОЗ стандарту раціонального використання антибактеріальних і протигрибкових препаратів. Такий аудит проводять із 2024 року фахівці регіональних центрів контролю та профілактики хвороб. Його мета — не лише перевірка практик призначення, а й стримування однієї з ключових загроз сучасної медицини — антимікробної резистентності.

Отримані дані вказують: у реальній клінічній практиці баланс між різними групами антибіотиків суттєво порушений. Зокрема, препарати так званої «групи доступу», які мають становити основу терапії, застосовуються значно рідше, ніж рекомендовано. На первинному рівні їх частка становить лише 65% замість очікуваних 95%, а в стаціонарах — 46% при мінімально бажаних понад 60%.

Водночас помітно активніше використовуються антибіотики «групи спостереження», які за протоколами мають бути резервними у разі неефективності базового лікування. На первинній ланці їх призначають майже у третині випадків — 29%, що у кілька разів перевищує рекомендований рівень. У стаціонарах цей показник (34,4%) формально відповідає нормі, однак у поєднанні зі зниженим використанням базових препаратів також викликає запитання.

Ще більш показовою є ситуація з антибіотиками «резерву» — препаратами, які повинні застосовуватися лише у виняткових клінічних випадках. Попри це, їх використання зафіксовано у 5,8% на первинному рівні та у 17,8% — у спеціалізованій допомозі, що свідчить про ризик надмірного використання «важкої артилерії».

Окрему стурбованість викликає підхід до діагностики. Лише третина госпіталізованих пацієнтів отримують бактеріологічне дослідження перед початком антибіотикотерапії. Це означає, що у більшості випадків лікування призначається без точного визначення збудника, що знижує його ефективність і підвищує ризик розвитку стійкості до препаратів.

У МОЗ наголошують: саме обґрунтоване призначення антимікробних засобів і належна лабораторна діагностика є ключовими для стримування поширення резистентних інфекцій. Особливо з огляду на зростання випадків так званих «супербактерій».


Читайте також У Європі зростає використання антибіотиків: які країни в антилідерах?

Поділитися цим дописом

Автор

АМКУ вдруге оштрафував виробника БАДів: цього разу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції

АМКУ вдруге оштрафував виробника БАДів: цього разу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції

Фармацевт Практик 1 хв. читання
ШІ не здатен до клінічного мислення: первинна діагностика на 80% помилкова

ШІ не здатен до клінічного мислення: первинна діагностика на 80% помилкова

Наталія Малішевська 2 хв. читання
Рада підтримала реформу держнагляду: що зміниться для фармбізнесу

Рада підтримала реформу держнагляду: що зміниться для фармбізнесу

Наталія Малішевська 1 хв. читання
Квоти на медичний канабіс у 2026 році: чи зміниться щось для аптек?

Квоти на медичний канабіс у 2026 році: чи зміниться щось для аптек?

Наталія Малішевська 1 хв. читання
Аптека під час війни: у Варшаві поділилися досвідом України

Аптека під час війни: у Варшаві поділилися досвідом України

Наталія Малішевська 3 хв. читання
МОЗ ініціює оновлення підходів до роздрібних націнок на лікарські засоби: акцент — на перегляді цінових порогів

МОЗ ініціює оновлення підходів до роздрібних націнок на лікарські засоби: акцент — на перегляді цінових порогів

Наталія Малішевська 2 хв. читання