Система контролю за застосуванням антибіотиків у медичних закладах України демонструє суттєві розбіжності з рекомендованими підходами. Про це свідчать результати моніторингу за 2025 рік, представлені під час наради в Міністерстві охорони здоров’я генеральним директором Центру громадського здоров’я Володимиром Курпітою.

Йдеться про оцінку того, наскільки лікарі дотримуються затвердженого МОЗ стандарту раціонального використання антибактеріальних і протигрибкових препаратів. Такий аудит проводять із 2024 року фахівці регіональних центрів контролю та профілактики хвороб. Його мета — не лише перевірка практик призначення, а й стримування однієї з ключових загроз сучасної медицини — антимікробної резистентності.

Отримані дані вказують: у реальній клінічній практиці баланс між різними групами антибіотиків суттєво порушений. Зокрема, препарати так званої «групи доступу», які мають становити основу терапії, застосовуються значно рідше, ніж рекомендовано. На первинному рівні їх частка становить лише 65% замість очікуваних 95%, а в стаціонарах — 46% при мінімально бажаних понад 60%.

Водночас помітно активніше використовуються антибіотики «групи спостереження», які за протоколами мають бути резервними у разі неефективності базового лікування. На первинній ланці їх призначають майже у третині випадків — 29%, що у кілька разів перевищує рекомендований рівень. У стаціонарах цей показник (34,4%) формально відповідає нормі, однак у поєднанні зі зниженим використанням базових препаратів також викликає запитання.

Ще більш показовою є ситуація з антибіотиками «резерву» — препаратами, які повинні застосовуватися лише у виняткових клінічних випадках. Попри це, їх використання зафіксовано у 5,8% на первинному рівні та у 17,8% — у спеціалізованій допомозі, що свідчить про ризик надмірного використання «важкої артилерії».

Окрему стурбованість викликає підхід до діагностики. Лише третина госпіталізованих пацієнтів отримують бактеріологічне дослідження перед початком антибіотикотерапії. Це означає, що у більшості випадків лікування призначається без точного визначення збудника, що знижує його ефективність і підвищує ризик розвитку стійкості до препаратів.

У МОЗ наголошують: саме обґрунтоване призначення антимікробних засобів і належна лабораторна діагностика є ключовими для стримування поширення резистентних інфекцій. Особливо з огляду на зростання випадків так званих «супербактерій».


Читайте також У Європі зростає використання антибіотиків: які країни в антилідерах?

Поділитися цим дописом

Автор

НСЗУ змінює підхід до закупівлі медичних послуг

НСЗУ змінює підхід до закупівлі медичних послуг

Фармацевт Практик 1 хв. читання
Коли аптека була розкішшю: маловідома історія фармації Харкова

Коли аптека була розкішшю: маловідома історія фармації Харкова

Фармацевт Практик 3 хв. читання
Доступність ліків в Україні залишається критичним викликом для пацієнтів — потрібно створити буферний запас

Доступність ліків в Україні залишається критичним викликом для пацієнтів — потрібно створити буферний запас

Фармацевт Практик 2 хв. читання
«Укол краси» завершився госпіталізацією: полтавчанка підхопила ботулізм

«Укол краси» завершився госпіталізацією: полтавчанка підхопила ботулізм

Фармацевт Практик 1 хв. читання
Нічний обстріл Сумщини: поранена «Аптека оптових цін» в Конотопі вже працює

Нічний обстріл Сумщини: поранена «Аптека оптових цін» в Конотопі вже працює

Фармацевт Практик 1 хв. читання
МОЗ пропонує змінити правила виготовлення радіофармацевтичних препаратів в умовах аптеки

МОЗ пропонує змінити правила виготовлення радіофармацевтичних препаратів в умовах аптеки

Фармацевт Практик 2 хв. читання