Не лише для лікарів: працівникам прифронтових медзакладів пропонують надати право на статус УБД

В Україні пропонують створити окремий механізм, за яким працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я, що продовжували роботу поблизу фронту після 24 лютого 2022 року, зможуть претендувати на статус учасника бойових дій. Відповідну електронну петицію 11 вересня оприлюднили на сайті Президента України. Її авторка — Наталя Кудінова.

Ініціатива стосується значно ширшого кола фахівців, ніж лише лікарі чи медичні сестри. Авторка петиції пропонує оцінювати не формальну назву посади, а те, яку роботу людина фактично виконувала в умовах бойових дій і наскільки ця діяльність була пов’язана з порятунком людей, медичним забезпеченням, евакуацією або підтриманням роботи медичного закладу.

Не професія, а фактична робота

Саме цей принцип робить ініціативу важливою і для фармацевтичної спільноти. У тексті петиції фармацевтичні працівники не виокремлені в самостійну категорію. Водночас запропоновано не обмежувати майбутній механізм назвою професії чи посади та враховувати діяльність працівників, які забезпечували безперервну роботу закладів охорони здоров’я. Серед іншого в документі згадується перевезення медикаментів та інших необхідних матеріалів.

Отже, якщо запропонований підхід буде закріплений законодавчо, питання може бути актуальним і для фармацевтичних працівників лікарень та інших державних або комунальних закладів охорони здоров’я, які в небезпечних районах забезпечували зберігання, облік, відпуск і доступність лікарських засобів. Водночас сама петиція не створює такого права і не означає автоматичного поширення статусу УБД на фармацевтів — конкретне коло осіб та критерії ще мали б бути визначені законом.

Авторка документа наполягає саме на індивідуальній оцінці кожного випадку. Самої роботи на території, де тривали або могли тривати бойові дії, пропонується вважати недостатньою підставою. Людина повинна буде підтвердити місце і період роботи, характер виконуваних завдань та їх зв’язок із медичним забезпеченням, допомогою постраждалим, евакуацією, взаємодією з військовими або правоохоронцями чи підтриманням критично необхідних систем медзакладу.

Якими документами пропонують підтверджувати роботу

Доказами такої діяльності, за задумом авторки петиції, можуть стати накази керівництва медзакладу, табелі обліку робочого часу, довідки військових адміністрацій, документи військових частин, госпіталів, стабілізаційних пунктів, Національної поліції, матеріали щодо евакуації та інші підтвердження фактично виконаної роботи.

Показовим прикладом у зверненні названо колективи Курахівської міської лікарні та Центру первинної медичної допомоги Курахівської міської ради. За даними, наведеними в петиції, їхні працівники залишалися у громаді та продовжували роботу з 24 лютого 2022 року до 5 вересня 2024 року — в умовах обстрілів, проблем з електро- і водопостачанням, зв’язком та дедалі більшого наближення лінії фронту.

Важливим для авторки є й внесок тих, хто безпосередньо не лікував пацієнтів. У документі йдеться про водіїв, працівників харчоблоків, пралень, технічних і господарських служб, електриків, сантехніків та інших фахівців, без яких лікарня не могла б продовжувати роботу. Саме тому одним із ключових принципів запропонованої моделі є оцінка реального внеску працівника, а не лише запису в штатному розписі.

Не автоматичне УБД

Петиція не передбачає надання статусу учасника бойових дій усім працівникам прифронтових лікарень автоматично. Її авторка пропонує створити законодавчий механізм, за яким кожна людина могла б підтвердити свою участь у відповідних заходах документами, після чого її випадок розглядали б індивідуально. Якщо характер роботи не відповідатиме майбутнім критеріям УБД, пропонується передбачити інший державний статус і соціальні гарантії для людей, які забезпечували життєдіяльність населення та роботу критично важливих установ поблизу районів бойових дій.

Питання вже має і законодавчий контекст. У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №14060 щодо статусу УБД та соціальних гарантій для медичних працівників, залучених до захисту України. Окремо у червні 2026 року з’явився законопроєкт №15340 про статус людей, які забезпечували життєдіяльність населення, функціонування держави та критичної інфраструктури на територіях активних бойових дій. 1 вересня цей законопроєкт було включено до порядку денного Верховної Ради.

Таким чином, дискусія поступово виходить за межі поняття «медик на передовій». Для системи охорони здоров’я, зокрема й фармацевтичної її складової, принциповим може стати питання, чи визнаватиме держава фактичний внесок тих працівників, завдяки яким у прифронтових лікарнях не припинялося лікування, працювали життєво необхідні служби та зберігався доступ пацієнтів до медикаментів. Збір підписів під петицією наразі триває.

Читайте також: Ольга Стефанишина: На закупівлю життєво важливих ліків у 2027 році передбачають додаткові 5,6 млрд грн