Новий клінічний протокол ведення бронхіальної астми: акцент на GINA 2025 та фармакотерапевтичні стандарти

За даними офіційної статистики, в Україні зареєстровано понад 200 тисяч пацієнтів ізбронхіальною астмою. Фахівці зазначають, що зростання захворюваності та погіршення контролю над перебігом патології останніми роками зумовлені комплексною дією стресових чинників війни, наслідками COVID-19 та екологічною ситуацією.

Затверджений МОЗ новий уніфікований клінічний протокол первинної, спеціалізованої та екстреної медичної допомоги при бронхіальній астмі (БА) у дорослих (наказ № 1451 від 30 вересня 2026 року) разом із доказовою адаптованою клінічною настановою «Клінічне ведення дорослих пацієнтів з бронхіальною астмою» покликані повністю стандартизувати терапевтичні підходи на всіх ланках медичної допомоги.

Документ розроблено за методичного супроводу Державного експертного центру МОЗ України та гармонізовано з актуальними міжнародними рекомендаціями Global Initiative for Asthma (GINA 2025).

Ключові аспекти та зміни для клінічної та фармацевтичної практики

Перегляд фармакотерапевтичних схем

Нові алгоритми оптимізують призначення комбінованої інгаляційної терапії. Особливу увагу приділено:

• Застосуванню SMART/MART-терапії (Single/Maintenance and Reliever Therapy) — використанню фіксованих комбінацій інгаляційних кортикостероїдів (ІКС) та формотеролу як для підтримуючого лікування, так і для купування симптомів.
• Відходу від монотерапії короткодіючими бета-2-агоністами (КДБА), що повністю відповідає сучасній парадигмі безпеки GINA задля зниження ризику летальності та тяжких загострень.
• Схема корекції доз (Step-up / Step-down) залежно від рівня контролю захворювання та прихильності пацієнта до лікування.

Диференціальна діагностика та фенотипування

Протокол містить оновлені критерії раннього виявлення БА та чіткий алгоритм дій при важких, резистентних до стандартної терапії формах патології (зокрема із залученням оцінки еозинофільного запалення та визначення показових біомаркерів).

Маршрутизація та критерії госпіталізації

Чітко размежовано зональність відповідальності між сімейними лікарями, пульмонологами/алергологами та бригадами ЕМД. Визначено конкретні показники спірометрії, пикової швидкості видиху (ПШВ) та сатурації ( ) для невідкладної госпіталізації.

Ресурсне забезпечення ЗОЗ та асортимент аптек

Документ формує оновлені вимоги до формулярів лікарських засобів у закладах охорони здоров'я. Для фармацевтичного сектору це сигнал щодо потенційного коригування аптечного асортименту та оптимізації запасів комбінованих інгаляційних препаратів (ІКС + ТДБА), зокрема тих, що входять до державної програми реімбурсації «Доступні ліки».

Читайте також Ніяких ліків «про всяк випадок»: в Україні впроваджують нові стандарти раціональної антибіотикотерапії.