Ніяких ліків «про всяк випадок»: в Україні впроваджують нові стандарти раціональної антибіотикотерапії

В Україні зроблено черговий крок у реалізації Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року. МОЗ затвердило два ключові стандарти, які докорінно змінюють правила призначення та контролю протимікробних засобів системної дії — антибактеріальних, протигрибкових, противірусних і протипаразитарних препаратів. Нові вимоги поширюються на заклади як первинної, так і спеціалізованої медичної допомоги, підпорядковуючи рутинну практику суворим клініко-фармакологічним критеріям.

Для лікарів та клінічних фармацевтів це означає остаточний відхід від емпіричних «страхувальних» призначень і перехід до системного stewardship-менеджменту. Головна мета — виключити застосування протимікробних засобів при вірусних захворюваннях, заборонити призначення за запитом пацієнта та зупинити тактику необґрунтованої профілактики.

Ключові вимоги до призначення протимікробних засобів

Відтепер кожне призначення протимікробного препарату вимагає обов’язкового розширеного обґрунтування. У медичній документації або електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) лікар повинен чітко зафіксувати діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, міжнародну непатентовану назву (МНН), дозування, спосіб застосування, тривалість курсу, а також чітку дату контрольного перегляду схеми лікування.

Призначення антибіотиків дозволяється лише за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції, причому до початку терапії необхідно проводити забір біологічного матеріалу для бактеріологічного дослідження та визначення чутливості збудника (за винятком ургентних станів).

Критичним часовим маркером для оцінки ефективності призначеного лікування встановлено період у 48–72 години. Якщо після цього терміну бактеріологічне підтвердження відсутнє або встановлено інший діагноз, протимікробну терапію необхідно негайно припинити.

Разом із цим стандарти окремо наголошують на необхідності повноцінного комунікаційного контакту: лікар зобов’язаний роз’яснити пацієнту зрозумілою мовою причину призначення ліків, правила дозування, очікувану тривалість прийому, ризики побічних реакцій та порядок дій у разі погіршення самопочуття.

Правило «золотої години» при ургентних станах

Регулятор підкреслює, що діагностичні процедури не повинні створювати затримок у наданні екстреної допомоги. При обґрунтованій підозрі на септичний шок етіотропне або емпіричне лікування необхідно розпочати протягом першої години після забору матеріалу для бактеріологічного аналізу.

Практичні інструменти для первинки та стаціонарів

Залежно від рівня медичної допомоги стандарти пропонують фахівцям конкретні практичні інструменти:

На первинній медичній ланці вибір антибактеріальних препаратів орієнтується на міжнародну класифікацію ВООЗ AWaRe, яка поділяє ліки на групи доступу (Access), спостереження (Watch) та резерву (Reserve). Додатково лікарі первинки отримують інструмент «відстроченого рецепта». Це дає змогу виписати рецепт заздалегідь, але рекомендувати пацієнту скористатися ним і придбати препарат лише у разі розвитку чітко визначених симптомів, погіршення стану або після отримання лабораторного підтвердження бактеріальної етіології.

У спеціалізованій медичній допомозі суттєво розширюються повноваження та відповідальність клінічного фармацевта, який здійснює систематичний контроль за призначеннями. Для застосування препаратів групи Reserve впроваджується обов’язкова процедура попереднього погодження з уповноваженим фахівцем або комісією з інфекційного контролю.

Крім того, стандарти вимагають обов’язкового впровадження східчастої терапії (step-down) — якнайранішого переходу з внутрішньовенного введення на пероральний прийом, щойно це дозволяють клінічний стан пацієнта та фармакокінетика ліків. Усі схеми емпіричної терапії в стаціонарах відтепер мають формуватися з урахуванням локальної антибіотикограми конкретного медичного закладу.

Таргетні індикатори якості для закладів охорони здоров’я

Для оцінки виконання нових стандартів регулятор впроваджує чіткі кількісні показники.

Значущість для медичної та фармацевтичної спільноти

Необхідність таких жорстких заходів зумовлена стрімким поширенням антимікробної резистентності (АМР). За даними ВООЗ, у 2023 році кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі вже була стійкою до стандартних антибіотиків.

Упровадження єдиних стандартів є логічним продовженням системної державної політики з протидії АМР поруч із розвитком епіднагляду та цифровізацією обігу ліків через електронний рецепт. Для лікарів та фармацевтів нові документи формують прозоре правове й клінічне поле, де рішення про призначення спираються виключно на доказову базу та лабораторний моніторинг.

Читайте також Андрій Безносенко: Антибіотикорезистентність у хірургії — це загроза ефективності сучасних оперативних втручань.