ПРИФРОНТОВА МЕДИЦИНА: ЩО ДАЄ ДОДАТКОВЕ ФІНАНСУВАННЯ І ЧОМУ ЦЕ ТІЛЬКИ ПЕРШИЙ КРОК

Медичні заклади прифронтових та віддалених територій з серпня по листопад 2025 року отримали понад 280 млн грн додаткового фінансування. Це найбільший обсяг підтримки за останні роки, спрямований саме на регіони, де медики працюють в умовах постійного ризику — від обстрілів до гострого кадрового дефіциту.

Однак за великими цифрами постає більш складна картина: наскільки ці кошти справді здатні втримати медичних працівників у небезпечних громадах і що буде далі?

Для чого виділені кошти: спроба стабілізувати систему на межі

Основна частина фінансування спрямована на три напрямки:

первинка (54,2 млн грн),
екстренка (56,2 млн грн),
зарплатні стимули для персоналу за спеціальним пакетом кадрової підтримки (171,7 млн грн).

Суть цих дотацій — не розбудова інфраструктури, а утримання людей у системі. Уряд фактично визнає: ризики настільки високі, що без фінансових надбавок лікарні в прифронтових громадах просто не зможуть працювати — медики звільнятимуться або виїжджатимуть.

Збільшені коефіцієнти для первинки (1,2 до капітаційної ставки) та екстреної допомоги (до 6,01 на територіях активних бойових дій) дають можливість частково компенсувати навантаження й небезпеку, але не змінюють саму логіку роботи системи.

Які регіони отримали найбільше

За підвищеним коефіцієнтом 1,2 найбільше доплат отримали:

Херсонська область — близько 2,2 млн грн щомісяця;
Дніпропетровська область — 1,6 млн грн;
Донецька область — 1,1 млн грн.

Завдяки скасуванню коригувальних коефіцієнтів фінансування суттєво зросло в:

Харківській області — +7,6 млн грн на місяць,
Запорізькій області — +3,2 млн грн,
Одеській області — +3,1 млн грн.

Окремий блок — екстрена допомога на Сумщині та Чернігівщині, де ставка зросла до 1,48 та 6,01 залежно від рівня небезпеки. У підсумку:

Сумський центр екстреної допомоги отримує +7 млн грн щомісяця;
Чернігівський — +9,5 млн грн.

Кадрова підтримка: чи спрацює пакет на утримання медиків?

Пакет «Забезпечення збереження кадрового потенціалу» став головним інструментом, на який МОЗ робить ставку. Суть проста: лікарня отримує фіксовану суму за кожного працюючого медика, фактично формуючи додатковий фонд зарплат.

За цим пакетом укладено договори на 515 млн грн, найбільше — у Харківській, Одеській, Херсонській та Сумській областях.

Але ключове питання залишається:
чи достатньо цього, щоб втримати персонал, який працює під обстрілами та з ризиком евакуації лікарень?

За коментарями керівників закладів, підвищення фінансування справді допомагає, але не компенсує викликів: нестачу рук, зростання навантаження та виснаження. Більшість лікарень гостро потребують не лише грошей, а й безпечних умов роботи, мобільних рішень і захищеної логістики.

Що означає це фінансування для системи прямо зараз

Короткостроковий ефект:

медики отримають надбавки;
заклади зможуть уникнути масових звільнень;
первинка та екстренка залишаються функціональними навіть у «гарячих» регіонах.

Довгостроково ситуація складніша:

фінансування «точково» зменшує ризики, але не вирішує системних проблем;
громади з низькою щільністю населення далі втрачають персонал;
лікарні на лінії зіткнення працюють на межі можливостей і часто без запасу міцності.

Урядова програма — необхідний, але тимчасовий запобіжник.

Три можливі сценарії на майбутнє

1. Підтримка перетвориться на постійну модель

Якщо бойові дії затягнуться, стимулюючі коефіцієнти можуть стати частиною стандартного тарифу для ризикових територій.

2. Акцент зміститься на мобільні медичні формати

У прифронтових зонах вже спостерігається тренд: виїзні бригади, мобільні амбулаторії, тимчасові пункти стабілізації замість повноцінних лікарень.

3. Перерозподіл кадрів стане критичною проблемою

Без комплексної реформи кадрової політики навіть значні доплати не зможуть перекрити міграцію кадрів у більш безпечні регіони або за кордон.

Додаткові 280 млн грн — це важлива та своєчасна підтримка, без якої прифронтова медицина могла б почати просідати вже цієї осені. Але ці кошти — лише частина значно ширшої задачі: збереження спроможності системи охорони здоров’я працювати в умовах війни.

Для прифронтових громад фінансування означає шанс утримати медиків.
Для медиків — можливість залишатися на роботі та отримувати достойну оплату.
Для системи — час, щоби шукати довгострокові рішення.

Раніше ми повідомляли, що МОЗ з 1 грудня 2025 року змінює правила медоглядів працівників.