Проказа — одна з тих хвороб, що міцно закріпилися в масовій свідомості як символ давнини, ізоляції та страху. Для більшості людей вона асоціюється з біблійними історіями, середньовічними лепрозоріями та повною відсутністю лікування. Саме тому лепра часто сприймається не як реальний медичний ризик, а як «легенда з підручника історії медицини».

Насправді ж проказа — це хронічне інфекційне захворювання, яке викликає бактерія Mycobacterium leprae. Вона уражає передусім шкіру, периферичні нерви, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очі. Ключова особливість хвороби — надзвичайно повільний перебіг. Інкубаційний період може тривати роками і навіть десятиліттями, через що пацієнт довгий час не підозрює про інфекцію.

Чому проказа знову з’являється в Європі

Повідомлення про поодинокі випадки лепри в європейських країнах викликали значний резонанс, хоча епідеміологічно ситуація залишається контрольованою. Йдеться не про повернення хвороби як масового явища, а про завезені випадки.

Основні причини появи прокази в Європі сьогодні — це:

  • активна міграція населення;
  • трудові поїздки та туризм до ендемічних регіонів;
  • тривалий тісний побутовий контакт із нелікованими хворими.

У більшості випадків зараження відбувається за межами Європи, а клінічні прояви з’являються вже після повернення. Саме через тривалий інкубаційний період встановлення джерела інфекції часто є складним.

Коротка історія хвороби: від страху до контролю

Історія лепри налічує тисячоліття. Археологічні та генетичні дослідження свідчать, що хвороба існувала ще у III тисячолітті до нашої ери. 

У Середні віки проказа стала однією з найбільш стигматизованих хвороб. Ураження обличчя та кінцівок робили хворих «видимими», а страх перед інфекцією сформував жорстку систему ізоляції. У Європі виникли сотні лепрозоріїв — спеціальних закладів, де люди з лепрою жили роками, часто до кінця життя.

З XVII–XVIII століть захворюваність у Європі різко зменшилася. Історики медицини пов’язують це з покращенням харчування, санітарних умов та загального рівня життя. Проказа поступово втратила статус масової загрози, але не зникла повністю.

Як передається проказа і де її лікують в Україні

Попри поширені міфи, проказа має низьку контагіозність. Вона не передається через короткочасний контакт, рукостискання, обійми, спільний посуд чи воду. Зараження можливе лише за умови тривалого й тісного контакту з нелікованою людиною — зазвичай у побутових умовах протягом місяців або років.

Після початку специфічної терапії пацієнт швидко перестає бути заразним. Сьогодні проказа є повністю виліковною хворобою завдяки багатокомпонентній антибактеріальній терапії, рекомендованій ВООЗ. Проблема полягає не в ефективності лікування, а в тому, що пізній початок терапії не дозволяє усунути вже сформовані деформації та ураження нервів.

В Україні довгий час діяв спеціалізований лепрозорій в Одеській області. У 2024 році було ухвалено рішення про його реорганізацію та приєднання до Одеського національного медичного університету. Станом на кінець 2024 року в країні проживали лише кілька осіб із наслідками перенесеної лепри, які перебували під постійним медичним наглядом. У 2025 році нових випадків захворювання в Україні не зафіксовано.

Проказа більше не є вироком і не є загрозою для широких верств населення. Проте не варто забувати: глобалізований світ стирає кордони не лише для людей, а й для інфекцій.


Раніше ми розповідали, що тютюн використовувався як лікарський засіб від багатьох хвороб

Поділитися цим дописом

Автор

Наталія Малішевська
Головний редактор журналу “Фармацевт Практик”
Компроміс замість фіскального тиску: фармринок домігся пом’якшення правил фінансування нового регулятора

Компроміс замість фіскального тиску: фармринок домігся пом’якшення правил фінансування нового регулятора

Фармацевт Практик 2 хв. читання
Нацполіція розслідує понад сотню справ щодо порушень умов договорів із НСЗУ

Нацполіція розслідує понад сотню справ щодо порушень умов договорів із НСЗУ

Фармацевт Практик 2 хв. читання
Перші схвалені препарати на основі CRISPR-технологій: нова ера генної терапії

Перші схвалені препарати на основі CRISPR-технологій: нова ера генної терапії

Фармацевт Практик 2 хв. читання
ДЕЦ підтвердив відповідність ISO 9001:2015 та готується до сертифікації з комплаєнсу

ДЕЦ підтвердив відповідність ISO 9001:2015 та готується до сертифікації з комплаєнсу

Фармацевт Практик 1 хв. читання
Завідувачка, волонтерка, блогерка:  історія фармацевтки з Кривого Рогу Ганни Вегринович

Завідувачка, волонтерка, блогерка: історія фармацевтки з Кривого Рогу Ганни Вегринович

Ліна Миронова 5 хв. читання
Контроль за кожною упаковкою: що принесе фармринку запуск НОВЛЗ

Контроль за кожною упаковкою: що принесе фармринку запуск НОВЛЗ

Фармацевт Практик 1 хв. читання