Час від часу українці, зокрема в соціальних мережах, повідомляють про відсутність окремих імпортних лікарських засобів в аптеках. Найчастіше йдеться про препарати, які пацієнти тривалий час отримували в межах постійної терапії.

Редакція журналу «Фармацевт Практик» звернулася до мережі «Аптека 9-1-1» із проханням оцінити поточну ситуацію на роздрібному ринку та пояснити причини можливих перебоїв.

Імпортні препарати присутні, але їх наявність нестабільна

Імпортні препарати в аптечній мережі присутні, однак їх асортимент і наявність залишаються нестабільними. Ситуація динамічна: в окремі періоди забезпеченість є задовільною, але може різко змінюватися під впливом зовнішніх чинників.

Дефіцит має точковий характер і зумовлений кількома чинниками

Певний дефіцит фіксується, і він зумовлений кількома факторами одночасно. По-перше, воєнні дії продовжують завдавати шкоди фармацевтичній інфраструктурі — внаслідок обстрілів ряд складських потужностей для зберігання медикаментів були пошкоджені або знищені, що призвело до втрати товарних запасів і тимчасових перебоїв у постачанні. По-друге, існують затримки з виходом на ринок нових серій окремих препаратів через тривалість проходження необхідних регуляторних процедур. По-третє, чинний механізм ціноутворення в окремих випадках робить постачання певних препаратів в Україну економічно невигідним для виробників, що також впливає на їх наявність в аптеках.

Назвати конкретний вичерпний перелік дефіцитних препаратів наразі складно — ситуація змінюється щотижня.

Ситуація поступово стабілізується, але прогнози залишаються обережними

Пік напруженості припав на кінець 2025 — початок 2026 року. Наразі ситуація поступово стабілізується: частина постачальників, які зазнали втрат через пошкодження складів, відновлюють роботу. Однак повна нормалізація залежатиме від безпекової ситуації та від швидкості проходження реєстраційних процедур. Давати точні прогнози в умовах воєнного часу складно.

Вітчизняні аналоги дозволяють мінімізувати наслідки дефіциту

Вітчизняні аналоги існують у більшості терапевтичних категорій і дозволяють закрити критичну потребу пацієнтів. Водночас питання заміни є чутливим, особливо для пацієнтів із хронічними захворюваннями, які тривалий час отримували конкретний препарат. Перехід на препарат іншого виробника потребує індивідуального підходу та консультації з лікарем — з огляду на можливі відмінності у клінічних протоколах і профілях біодоступності. Тому говорити про стовідсоткове покриття потреби не доводиться, але загалом фармацевтичний ринок має достатній потенціал для мінімізації наслідків дефіциту.


Читайте також Про дефіцит імпортних ліків – чесно та відверто.

Поділитися цим дописом

Автор

Наталія Малішевська
Головний редактор журналу “Фармацевт Практик”
В Україні розпочався відбір кандидатів на посаду голови Укрфармагентства

В Україні розпочався відбір кандидатів на посаду голови Укрфармагентства

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
НСЗУ закликає перевіряти сертифікати навчання: які ознаки можуть свідчити про підробку

НСЗУ закликає перевіряти сертифікати навчання: які ознаки можуть свідчити про підробку

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
Чому Львів має зберегти ТзОВ «Аптека №44» — позиція Івана Худзіка

Чому Львів має зберегти ТзОВ «Аптека №44» — позиція Івана Худзіка

Ліна Миронова • 5 хв. читання
«Тева Україна» змінила керівника: які завдання стоятимуть перед новим CEO

«Тева Україна» змінила керівника: які завдання стоятимуть перед новим CEO

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
МОЗ залучає фармринок до підготовки національної системи верифікації ліків

МОЗ залучає фармринок до підготовки національної системи верифікації ліків

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
Чому Україна досі не створює власні інноваційні ліки для світового ринку? Професор Роман Лесик про майбутнє фармацевтичної науки

Чому Україна досі не створює власні інноваційні ліки для світового ринку? Професор Роман Лесик про майбутнє фармацевтичної науки

Фармацевт Практик • 8 хв. читання