Ринок праці у сфері охорони здоров’я України: від конкуренції між шукачами роботи до конкуренції між роботодавцями

Внаслідок повномасштабної війни в Україні відбулися глибокі зміни на ринку праці, особливо у сфері охорони здоров’я та фармацевтичній галузі. Під впливом міграційних процесів, мобілізації та загального кадрового виснаження система зайнятості поступово втрачає збалансованість і переходить у стан хронічного дефіциту персоналу.

Державна служба зайнятості України надала статистичні дані щодо кількості вакансій та зареєстрованих шукачів роботи у відповідь на інформаційний запит ГО «Асоціація фармацевтів України». На перший погляд ці показники виглядають як стандартна аналітика ринку праці, однак їх глибший аналіз демонструє структурні зміни, що відбулися впродовж 2021–2026 років.

Трансформація моделі ринку праці

У 2021 році ситуація в медичній та фармацевтичній сферах характеризувалася як класична модель «ринку роботодавця». Це проявлялося у тому, що:

• кількість шукачів роботи перевищувала кількість доступних вакансій; 
• на одне робоче місце припадало приблизно 2–4 кандидати; 
• роботодавці мали змогу жорсткіше відбирати персонал; 
• рівень заробітних плат змінювався повільно. 

Однак уже після 2022 року баланс почав стрімко змінюватися. У 2025–2026 роках ринок фактично перейшов у стан «ринку кандидата», для якого характерні інші умови:

• кількість вакансій перевищує кількість зареєстрованих фахівців; 
• конкуренція відбувається між роботодавцями, а не працівниками; 
• дефіцит кадрів набуває системного, а не тимчасового характеру. 

Динаміка кадрових коливань у сфері охорони здоров’я

Найбільш показові зміни спостерігаються саме в системі охорони здоров’я, де у 2021 році на 31 828 вакансій було 46 163 шукачів роботи, а у 2025 році – 30 240 вакансій і лише 25 770 шукачів. Такий дисбаланс означає, що ринок фактично втратив здатність повністю закривати потребу в кадрах, а дефіцит став постійною характеристикою галузі.

Причини формування кадрового дефіциту

Кадровий дефіцит у сфері охорони здоров’я та фармацевтичній галузі формується під впливом комплексу взаємопов’язаних факторів. Серед них вагому роль відіграють міграційні процеси, що проявляються у значному відтоку жінок-працівниць за кордон після 2022 року, поступовій інтеграції медичних і фармацевтичних фахівців у ринки праці країн ЄС, а також у довгостроковій втраті частини кадрового потенціалу. 

Додатковий тиск створюють мобілізаційні процеси, зокрема залучення чоловіків-фахівців до лав ЗСУ, відтік спеціалістів із логістики, виробництва та інженерних напрямів, що призводить до скорочення кадрових ресурсів у виробничих і дистрибуційних ланках.

Окремо слід відзначити приховані структурні фактори, які включають зменшення офіційної реєстрації шукачів роботи, часткову тінізацію ринку через військові та адміністративні причини, а також відсутність повної репрезентації реального попиту і пропозиції праці.

Стан регіонального та галузевого розриву

Найглибший дисбаланс спостерігається в окремих регіонах та сегментах ринку.

У 2024–2025 роках у сфері охорони здоров’я фіксуються такі показники:

• 2024 рік: 25 135 вакансій для 23 556 шукачів; 
• 2025 рік: 30 240 вакансій для 25 770 шукачів. 

У фармацевтичному секторі ситуація розвивалася нерівномірно.

Аптечний сегмент:

• 2021 рік — 4 428 вакансій і 5 516 шукачів; 
• 2022 рік — 2 382 вакансії та 4 862 шукачі; 
• 2024 рік — 1 921 вакансія та 2 452 шукачі. 

Це свідчить про поступовий перехід від надлишку кадрів до дефіциту та посилення конкуренції між роботодавцями.

Фармацевтичне виробництво:

• 2024 рік — кількість вакансій у секторі знизилася до 368, що більш ніж удвічі менше порівняно з 2021 роком. Одночасно кількість шукачів роботи скоротилася до 465 осіб.
• 2025 рік — спостерігається часткове відновлення попиту до 564 вакансій, однак цей показник залишається суттєво нижчим за довоєнний рівень. При цьому чисельність шукачів становить 486 осіб, що свідчить про поступовий перехід сегмента до дефіцитної моделі ринку праці.

Галузеві та регіональні особливості

Окремі регіони зазнали критичних змін через воєнні дії:

• Луганська, Донецька, Херсонська та Запорізька області — різке скорочення вакансій через бойові дії та окупацію; 
• Західні регіони, зокрема Львівська область — зростання навантаження на систему охорони здоров’я через внутрішню міграцію та розширення інфраструктури. 

Паралельно аптечні мережі змушені конкурувати за персонал, зростає рівень заробітних плат та посилюється нестача провізорів і фармацевтів у регіонах із підвищеним попитом. 

Наслідки для галузі

Сформована ситуація має довгострокові наслідки для всієї системи. Для роботодавців вона проявляється у посиленні конкуренції за працівників, необхідності підвищення рівня оплати праці, посиленому акценті на утриманні персоналу, інвестиціях у навчання та перекваліфікацію, а також у перегляді регіональної політики найму з урахуванням нових умов ринку.

Для системи охорони здоров’я наслідки є ще більш критичними та багатовимірними. Вони включають зростання навантаження на медичних працівників, підвищення ризику професійного вигорання, збільшення часу очікування медичної допомоги та загальне зниження доступності медичних послуг для населення.

У фармацевтичній сфері кадровий дефіцит поступово набуває стратегічного значення та виходить за межі суто ринкової проблеми, трансформуючись у питання національної лікарської безпеки.

Читайте також Кадровий дефіцит: більше університетів — менше студентів.