Роль фармацевта змінюється: що показує прогноз ASHP і український досвід

Тенденції, які описує прогноз ASHP Pharmacy Forecast 2026, що впливатимуть на систему охорону здоров'я та фармацевтичну професію, перегукуються з українською практикою — від розвитку HTA і клінічної фармації до трансформації освіти. Насправді йдеться не про майбутнє, а про зміни, які вже відбуваються.

Фармацевтична професія змінюється швидше, ніж її формальні визначення. В Україні ці зміни часто залишаються непомітними за щоденними викликами — дефіцитом ресурсів, кадровим навантаженням і реаліями воєнного часу. Проте саме під тиском системи роль фармацевта починає зміщуватися від традиційного фокусу на лікарських засобах до участі у клінічних і системних рішеннях.

Саме тому ASHP Pharmacy Forecast варто читати не як прогноз майбутнього, а як опис трансформації, яка вже відбувається. Документ фіксує перехід фармацевтичної професії до нової ролі — системної, клінічної та освітньої — і український досвід дедалі більше підтверджує цей рух.

Роль фармацевта змінюється не через бажання професії, а через потребу системи.

Зростаюче навантаження на систему охорони здоров’я, кадрові виклики, складність сучасних терапій і необхідність приймати економічно обґрунтовані клінічні рішення змушують переглядати традиційні межі професії. Фармацевт дедалі більше стає елементом стійкості системи, а не лише експертом із лікарських засобів.

Фармацевт як учасник системних рішень: ОМТ і нова логіка професії

Розвиток оцінки медичних технологій (ОМТ) формує нову логіку участі фармацевта у прийнятті рішень, коли клінічна ефективність, безпека і економічна доцільність розглядаються як єдиний процес. Саме у такій рамці український професійний дискурс, зокрема представлений роботами Костянтина Косяченка, д-ра фарм. наук, професора вже тривалий час переосмислює роль фармацевта як учасника системного аналізу терапій.

В Україні ОМТ вже впливає на формування підходів до реімбурсації та оцінки медичних інтервенцій, однак цей інструмент поки що використовується обмежено і не повністю інтегрований у практичне прийняття рішень. Саме тому роль фармацевта як фахівця, здатного поєднувати клінічну і економічну експертизу, залишається потенціалом, який система лише починає розкривати.

ASHP Pharmacy Forecast підтверджує цю тенденцію: фармацевт дедалі частіше залучається до управління терапевтичними стратегіями і оптимізації використання ресурсів.

Без фармакоекономічного мислення сучасна фармацевтична практика поступово втрачає системну значущість.

Ці зміни свідчать про ширшу трансформацію парадигми у сфері охорони здоров’я. Якщо раніше фармацевтична практика була зосереджена переважно на доступності лікарських засобів, то сьогодні вона інтегрується у процес прийняття клінічних і системних рішень. Фармацевт дедалі більше виступає посередником між клінічною ефективністю, економічною доцільністю та безпекою пацієнта — роллю, без якої сучасні системи не здатні забезпечити стійкість.

Клінічна експертиза як новий стандарт

Поява складних терапій — біологічних препаратів, персоналізованих підходів і комбінованих схем лікування — підвищує значення клінічного аналізу і управління ризиками фармакотерапії. Фармацевт дедалі більше інтегрується у міжпрофесійні команди як елемент системи безпеки лікування.

Українська школа клінічної фармакології, представлена зокрема роботами Ігоря Зупанця, д-ра мед. наук, професора давно підкреслює необхідність розвитку доказової фармакотерапії і клінічного мислення фармацевтів.

Чим складнішими стають терапії, тим менш можливим стає існування фармацевта поза клінічним контекстом.

Український контекст: трансформація під тиском війни

Український фармацевтичний сектор не випадає з глобальних тенденцій — однак війна суттєво змінила темп і характер змін. Якщо до повномасштабного вторгнення професійна дискусія була зосереджена на розвитку клінічної ролі фармацевта, інтеграції фармакоекономічного підходу та модернізації освіти, то сьогодні пріоритетом часто стає базова доступність фармацевтичної допомоги.

Це створює парадоксальну ситуацію: система потребує розширеної ролі фармацевта більше, ніж будь-коли, але повсякденна практика нерідко звужує його функцію до забезпечення операційної стабільності. У професійному середовищі дедалі частіше звучить відчуття, що сама роль фармацевта і складність його роботи залишаються недооціненими.

Війна не змінила напрям розвитку фармації, вона лише підкресила, наскільки цей розвиток необхідний.

Втім, війна не повинна ставати причиною відмови від стратегічного розвитку. Навпаки — саме кризові умови підкреслюють необхідність руху у напрямку клінічної інтеграції, системного мислення та професійного визнання, які визначають майбутнє фармації.

Чи готова освіта до нової ролі фармацевта?

Чи здатна система освіти адаптуватися швидше, ніж змінюється сама професія? Це питання стає ключовим, якщо розглядати глобальні тренди через український досвід.

ASHP Pharmacy Forecast підкреслює необхідність розвитку нових компетенцій — клінічного мислення, міждисциплінарної взаємодії та лідерських навичок.

Українська фармацевтична школа, зокрема підходи, які просуває Національний фармацевтичний університет під керівництвом ректора, д-ра фарм. наук, професора Олександра Кухтенка, дедалі більше орієнтується на формування нової професійної ідентичності фармацевта як повноправного фахівця сфери охорони здоров’я.

Водночас війна створює додаткові обмеження для розвитку — від кадрових втрат і ресурсних обмежень до зміщення пріоритетів системи на забезпечення базової стійкості. Це уповільнює трансформаційні процеси, але водночас робить їх ще більш необхідними.

Глобальні зміни — українська реальність

Попри відмінності між системами охорони здоров’я, глобальні тенденції виявляються універсальними. Управління складними терапіями, економічна ефективність лікування, міжпрофесійна взаємодія та розвиток нових компетенцій уже формують український професійний порядок денний.

Міжнародний прогноз у цьому сенсі виступає не дороговказом майбутнього, а підтвердженням змін, які українська фармація вже переживає.

Фармація сьогодні — це не про місце у системі, а про рівень участі у її рішеннях.

ASHP Pharmacy Forecast нагадує: майбутнє фармації визначатиметься не новими препаратами як такими, а здатністю професії інтегрувати клінічну експертизу, економічне мислення і системну відповідальність. Український контекст показує, що ці процеси вже розпочалися — і тепер ключове питання полягає не у напрямку змін, а у швидкості адаптації до них.

Читайте також Фармацевтичне виробництво 2026: ключові виклики та нові можливості.