Сімейний фармацевт: бельгійський досвід, який варто розглянути Україні
– 2 хв. читання
На своїй сторінці у Facebook народний депутат Сергій Кузьміних опублікував пост, де розповів про одну з найцікавіших європейських моделей фармацевтичної допомоги — програму «Сімейний фармацевт», що вже кілька років успішно діє у Бельгії. Політик пропонує розглянути можливість адаптації цієї моделі для України, адже вона демонструє, як аптека може стати не просто місцем продажу ліків, а повноцінним елементом системи первинної медичної допомоги.
Як виникла програма «Сімейний фармацевт»
У Бельгії програма Family Pharmacist (нід. huisapotheker, фр. pharmacien de référence) стартувала у 2017 році. Її запровадження було відповіддю на низку викликів, із якими зіткнулася система охорони здоров’я: зростання кількості пацієнтів із хронічними захворюваннями, поширення полімедикації, ризики лікарських взаємодій та дублювання призначень. Традиційна модель, коли різні лікарі призначали препарати, а пацієнт купував їх у різних аптеках, призводила до фрагментованості лікування та втрати контролю за ефективністю терапії.
Саме тому держава вирішила залучити фармацевтів до комплексного супроводу таких пацієнтів. Пацієнт із хронічним захворюванням обирає «сімейного фармацевта» — тобто аптеку та спеціаліста, з якими укладає угоду. Відтоді саме цей фармацевт відповідає за ведення повного лікарського плану: усі призначені препарати, їх дозування, час прийому, можливі взаємодії та навіть застосування безрецептурних засобів.
Послуга фінансується за рахунок страхової системи: пацієнт не сплачує нічого, а держава компенсує аптекам роботу у межах програми. Вже в перший рік понад 600 тисяч бельгійців скористалися цією можливістю. Станом на 2022 рік кількість пацієнтів, що мають «сімейного фармацевта», перевищила мільйон — майже 10% населення країни.
Що робить сімейний фармацевт
Роль фармацевта у цій моделі значно ширша, ніж у традиційній аптеці. Він веде індивідуальний лікарський план пацієнта в електронній системі, відстежує ефективність лікування та вчасно реагує на можливі взаємодії препаратів чи помилки в дозуванні. Ці дані доступні також для лікаря загальної практики, медсестер та інших фахівців, що забезпечує безперервність догляду.
Фармацевт підтримує пацієнта у дотриманні режиму прийому лікарських засобів, пояснює особливості терапії, за потреби контактує з лікарем для узгодження змін у призначеннях. Таким чином, між аптекою та лікарем формується спільна система моніторингу, де кожен учасник має чітко визначену роль.
Поступово коло обов’язків бельгійських фармацевтів розширювалося. У 2020 році їм дозволили проводити вакцинацію проти грипу, а вже у 2022 році в аптеках виконали понад 300 тисяч щеплень. Також у країні діє програма, у межах якої фармацевти допомагають пацієнтам відмовитися від тривалого прийому снодійних та седативних препаратів — і близько 40% таких пацієнтів позбавляються такої залежності.
Результати та ефективність
Згідно з аналітичним звітом Belgian Health System Performance Report 2024, кількість пацієнтів, які мають референтного фармацевта, зросла з 15% у 2017 році до майже 39% у 2021-му. Програма охопила більшість аптек країни, а понад третина хронічно хворих пацієнтів користується її перевагами.
Дослідження також показують, що така співпраця допомагає виявляти дублікати призначень, помилки у схемах прийому та потенційно небезпечні комбінації препаратів. Фармацевтична опіка сприяє підвищенню прихильності пацієнтів до лікування, зменшує кількість госпіталізацій, пов’язаних із лікарськими помилками, і покращує комунікацію між усіма учасниками процесу лікування.
Актуальність для України
В України також зростає кількість пацієнтів із хронічними захворюваннями, які одночасно приймають кілька препаратів. Часто відсутній єдиний підхід до контролю їхнього лікування, що створює ризики передозування, небажаних взаємодій і неефективної терапії.
Запровадження програми «сімейного фармацевта» дозволило б інтегрувати аптечну ланку в систему первинної медичної допомоги, створити механізм безперервного догляду, а також зміцнити професійну роль фармацевтів. Така модель сприяла б переходу від комерційного відпуску ліків до клінічного супроводу пацієнта, де фармацевт відповідає за безпечне та раціональне використання лікарських засобів.
Важливо, що подібна система може бути реалізована лише за умови державного або страхового фінансування, а також наявності електронних медичних даних і підготовлених фахівців. Але приклад Бельгії показує: коли фармацевт стає партнером лікаря, виграють усі — і пацієнт, і система охорони здоров’я.
Автор
Головний редактор журналу “Фармацевт Практик”
