Три найнижчі ціни та ліки на АЗС: позиція АПАУ щодо нових правил для аптек
– 3 хв. читання
Наприкінці 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, які безпосередньо впливають на функціонування аптечного ринку. Серед них — дозвіл реалізації безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях, а також вимога до аптек, розміщених у лікувально-профілактичних закладах, здійснювати відпуск лише лікарських засобів з трьома найнижчими цінами з Національного каталогу цін серед препаратів з однаковим складом і дією.
У Громадській спілці «Аптечна професійна асоціація України» (ГС «АПАУ») наголошують: зазначені рішення мають не лише економічні, а й системні наслідки для доступу пацієнтів до лікування та якості фармацевтичної допомоги.
Обмеження асортименту в лікарнях: підміна безперервності лікування ціновим алгоритмом
Позиція АПАУ щодо обмеження асортименту в аптеках, які працюють у приміщеннях закладів охорони здоров’я, є принциповою: такі обмеження суперечать інтересам пацієнта.
Як зазначає директорка ГС «АПАУ» Ірина Суворова, пацієнт після консультації лікаря має право безперервно продовжити лікування та отримати призначені лікарські засоби без необхідності додаткового пошуку аптек, переїздів або заміни препаратів, зумовленої адміністративними обмеженнями.
За її словами, в жодній країні Європейського Союзу пацієнт після лікарського прийому не стикається з вимогою залишити медичний заклад через «обмежений асортимент» аптеки. Навпаки, громадські аптеки в ЄС виконують функцію забезпечення безперервності терапії, а не створення бар’єрів.
В АПАУ звертають увагу: українські аптечні заклади вже працюють у межах жорстких ліцензійних умов і зобов’язані забезпечувати наявність лікарських засобів з однією з трьох найбільш економічно вигідних цін, визначених у Національному каталозі. Водночас нові регуляторні підходи фактично створюють додаткові штучні обмеження саме там, де доступність має бути максимальною.
«Три найнижчі ціни»: ризик нестабільності та дефіцитів
За оцінкою АПАУ, механізм відбору препаратів виключно за критерієм «трьох найнижчих цін» підміняє клінічне рішення адміністративною формулою.
«Фактично реальний вибір щодо лікування здійснює не лікар і не пацієнт, а механічний алгоритм Національного каталогу цін», — наголошує Ірина Суворова.
Будь-яка зміна в каталозі може призвести до ситуації, коли лікарський засіб, призначений учора, сьогодні стає недоступним в аптеці при закладі охорони здоров’я. Це створює ризики переривання терапії та зниження якості фармацевтичної допомоги.
АПАУ посилається на звіти Фармацевтичної групи Європейського Союзу (PGEU) та Європейської асоціації госпітальних фармацевтів (EAHP), у яких зафіксовано: надмірна орієнтація виключно на найнижчу ціну є одним із чинників формування хронічного дефіциту лікарських засобів. Європейські рекомендації, навпаки, наголошують на необхідності балансу між ціною, надійністю постачання та клінічною доцільністю.
Додатково у звіті Європейської рахункової палати за 2025 рік зазначено, що залежність від найдешевших виробників підвищує вразливість ланцюгів постачання та знижує стійкість системи охорони здоров’я до криз.
Економічні наслідки для аптек і громад
В АПАУ підкреслюють: правило «трьох найнижчих цін» має безпосередній вплив на економічну стійкість аптечних закладів, особливо в малих містах і віддалених територіальних громадах.
Незалежно від того, чи є ціна «низькою» або «найнижчою», для основних груп пацієнтів — пенсіонерів, осіб із хронічними захворюваннями та тих, хто змушений регулярно купувати ліки, — вона залишається фінансово відчутною. У цьому контексті український пацієнт не відрізняється від європейського.
Європейський підхід, наголошують в асоціації, полягає не в механічному зниженні цін, а у впровадженні систем відшкодування, страхових моделей і підтримці сталого функціонування аптек. У країнах ЄС давно усвідомили: зникнення аптеки означає втрату фармацевтичної допомоги для населення, а не просто припинення бізнесу.
Ліки на АЗС: 35% ринку без фармацевтичного супроводу
Окремий блок застережень АПАУ стосується дозволу на реалізацію безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях.
Згідно з новими підходами, працівникам АЗС дозволяється реалізація близько 3400 найменувань ОТС-препаратів, що становить орієнтовно 35% від усіх зареєстрованих в Україні лікарських засобів, без створення аптеки або її структурного підрозділу.
При цьому близько 400 найменувань безрецептурних препаратів наказами МОЗ заборонені до рекламування з метою запобігання самолікуванню (зокрема анальгін, барбовал, аскофен, аспаркам, бронхолітин), однак одночасно дозволяються до реалізації без професійного фармацевтичного супроводу.
В АПАУ наголошують: лікарські засоби є об’єктом спеціального державного контролю, тоді як АЗС працюють за зовсім іншою бізнес-логікою. Це створює нерівні умови конкуренції між аптечними закладами та іншими суб’єктами роздрібної торгівлі і знижує рівень безпеки пацієнтів.
Крім того, задекларована мета — забезпечення доступу до ліків у населених пунктах з обмеженою аптечною мережею — не підтверджується змістом проєкту, який не містить жодних територіальних обмежень і поширюється на всі АЗС без винятку.
Ризики для якості та безпеки
Ключовим ризиком АПАУ називає втрату професійного фармацевтичного контролю. Відсутність у персоналу АЗС компетенцій щодо формування потреби, закупівлі, транспортування, зберігання, відпуску та відкликання лікарських засобів підвищує ймовірність нераціонального застосування препаратів, розвитку «сірого» сегмента ринку та порушення контрольованих ланцюгів постачання.
«Тест на європейськість» регуляторних рішень
У ГС «АПАУ» наголошують: асоціація підтримує реформи, але виступає проти експериментів над системою фармацевтичної допомоги. Кожну нову ініціативу в АПАУ оцінюють за «тестом на європейськість», який включає п’ять критеріїв:
• наявність відповідної практики щонайменше у трьох країнах ЄС;
• підтвердження її позиціями Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) або Європейської комісії;
• користь для пацієнтів та системи охорони здоров’я загалом;
• посилення ролі фармацевта;
• відсутність негативного впливу на економічну стабільність аптечного закладу.
Якщо хоча б за одним із цих пунктів відповідь є негативною, йдеться не про реформу, а про ризиковий експеримент.
ГС «АПАУ» заявляє про готовність бути професійним партнером держави у впровадженні системних, обґрунтованих і безпечних рішень, що відповідають європейським практикам та реально працюють в інтересах пацієнта.
Автор
Головний редактор журналу “Фармацевт Практик”
