Цифрові лікарські засоби: конкуренти таблеткам чи доповнення до них?

На перший погляд, між таблеткою та мобільним застосунком немає нічого спільного. Одна містить діючу речовину, проходить через складний шлях доклінічних і клінічних досліджень, а після призначення потрапляє до організму пацієнта. Інший відкривається натисканням на екран.

Але сучасна медицина поступово стирає цю межу.

У світі вже існують цифрові терапевтичні засоби — програми, створені не просто для контролю здоров'я чи нагадування про таблетки, а для безпосереднього терапевтичного втручання. Вони можуть використовувати принципи когнітивно-поведінкової терапії, тренування пам'яті, поведінкові вправи та інші методи, ефективність яких перевіряють у клінічних дослідженнях.

І тут виникає головне питання: чи справді цифрова терапія може конкурувати з таблеткою — чи її найбільша сила саме в тому, щоб працювати разом із останньою?

Не кожен застосунок можна назвати ліками

Почати варто з простого розмежування.

Застосунок, який рахує калорії, записує кількість кроків або нагадує випити таблетку, може бути корисним. Але сам по собі він не стає лікарським засобом. Цифровий терапевтичний засіб має конкретну лікувальну мету. Його завдання — не просто збирати інформацію про пацієнта, а впливати на перебіг захворювання або його симптоми.

Наприклад, програма може проводити пацієнта через структуровані психологічні вправи, допомагати формувати певні поведінкові навички або тренувати когнітивні функції. І головне — ефективність такого підходу потрібно доводити. Позитивні відгуки в магазині застосунків не замінюють рандомізованого клінічного дослідження. Тому цифрова терапія дедалі більше переходить із категорії «технологій для здоров'я» у площину доказової медицини.

Коли смартфон стає частиною терапії

Один із найцікавіших прикладів — лікування депресії.

У 2025 році було опубліковано результати дослідження цифрового терапевтичного засобу CT-152 у дорослих із великим депресивним розладом, які вже приймали антидепресанти, але не отримували достатнього ефекту. У дослідженні взяли участь 386 пацієнтів. Учасники продовжували приймати антидепресанти, а частина додатково використовувала програму на смартфоні з когнітивними, емоційними та поведінковими завданнями. І ось тут цифрова терапія продемонструвала свою найцікавішу особливість.

У первинному аналізі різниця між цифровою терапією та контрольним втручанням не досягла статистичної значущості, однак у додатковому аналізі всієї рандомізованої групи було виявлено статистично значуще покращення симптомів депресії на користь CT-152. Дослідники також не виявили нових проблем із безпекою, пов'язаних із цифровим втручанням.

Коли до таблетки додають програму

Подібний принцип випробовували і при розладах, пов'язаних із вживанням опіоїдів. Один із відомих цифрових терапевтичних засобів — reSET-O — був розроблений як доповнення до медикаментозного лікування. Програма використовує елементи когнітивно-поведінкової терапії та інші поведінкові методики.

Ранні клінічні дослідження показували потенційні переваги такого поєднання. В одному з рандомізованих досліджень додавання цифрового втручання до лікування бупренорфіном було пов'язане з вищою часткою пацієнтів, які досягали абстиненції, та кращим утриманням у лікуванні. Але сучасні дані показують і зворотний бік.

У дослідженні, опублікованому у 2026 році, reSET-O додавали до стандартного лікування пацієнтів, які починали терапію метадоном або бупренорфіном. Частка пацієнтів, які залишалися на медикаментозному лікуванні протягом 24 тижнів, була вищою у групі з цифровим втручанням — 70,8% проти 51,9%. Однак різниця не досягла статистичної значущості, дослідження було недостатньо потужним, а використання самої програми виявилося проблемним: понад половина учасників виконали менше 10 із 48 терапевтичних занять. Цей результат дуже показовий.

Навіть ефективна технологія не працює, якщо пацієнт не користується нею

Для фармацевта поняття прихильності до лікування добре знайоме. Пацієнт може мати правильно підібрану дозу, ефективний препарат і чітку схему прийому, але не дотримуватися її. У цифровій терапії виникає майже дзеркальна проблема. Пацієнту не потрібно пам'ятати про таблетку. Але йому потрібно відкрити програму, виконати завдання, пройти вправу і повернутися до неї наступного дня. Цифровий терапевтичний засіб теж потребує прихильності — тільки вже до самого цифрового втручання.

Сучасний огляд досліджень цифрових технологій для покращення прихильності до лікування показує, що такі інструменти можуть бути корисними, однак результати залишаються неоднорідними: частина втручань дає позитивний ефект, а частина — ні. І це, можливо, одна з головних відмінностей цифрової терапії від звичайної таблетки. Таблетку пацієнт прийняв — і діюча речовина почала діяти. Цифровий терапевтичний засіб часто потребує активної участі самого пацієнта.

Чи може програма змінити рівень цукру в крові?

Звучить ще незвичніше, але цифрові терапевтичні засоби досліджують і при метаболічних захворюваннях. У 2025 році було опубліковано систематичний огляд і метааналіз 19 рандомізованих досліджень за участю 3264 дорослих із цукровим діабетом. У дослідженнях цифрові терапевтичні втручання були пов'язані зі зниженням рівня глікованого гемоглобіну, глюкози натще та індексу маси тіла. Найвиразніший ефект щодо глікованого гемоглобіну спостерігали у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу.

Водночас щодо частини інших показників результати були менш переконливими. Це важливе уточнення. Цифрова терапія не «розчиняє» глюкозу в крові й не замінює інсулін. Її вплив може відбуватися через інший механізм: допомогу у формуванні поведінки, контролі харчування, фізичної активності, самоспостереженні та дотриманні рекомендацій. Іноді лікування змінює не молекулу в організмі, а щоденні рішення людини.

Найцікавіший компонент — сам пацієнт

У традиційній фармакотерапії пацієнт зазвичай є тим, хто отримує препарат. У цифровій терапії він стає активним учасником процесу. Програма може поставити запитання, отримати відповідь, змінити наступне завдання залежно від результату, нагадати про вправу або показати динаміку симптомів.

Це створює своєрідний цикл:

пацієнт → дані → цифрове втручання → реакція пацієнта → нові дані.

Саме ця постійна взаємодія відрізняє цифрову терапію від звичайної інформаційної програми. Але тут прихована і проблема. Чим більше даних збирає система, тим важливішими стають питання їхнього захисту.

У цифрових ліків теж є побічні ефекти — просто вони інші

У таблеток ми звикли шукати побічні реакції. Для цифрової терапії список ризиків виглядає інакше. Це можуть бути:

недостатня ефективність;
неправильне використання програми, технічні помилки, проблеми з конфіденційністю;
нерівний доступ до технологій;
низька цифрова грамотність.

Окремою проблемою залишається інтеграція цифрових інструментів у реальну систему охорони здоров'я. Якщо інформація з програми не потрапляє до медичного працівника або надходить у такому вигляді, що її неможливо нормально інтерпретувати, додаткові дані не обов'язково означають кращу медичну допомогу.

Огляд 319 досліджень цифрових інструментів для контролю медикаментозної терапії показав, що серед ключових бар'єрів залишаються цифрова неграмотність, питання конфіденційності, соціально-економічні відмінності та недостатня інтеграція з електронними медичними системами.

Чи потрібен цифровому пацієнту фармацевт?

Можливо, саме тут цифрова медицина створює нову роль для фармацевтичного працівника. Якщо пацієнт отримує не лише упаковку препарату, а цілу систему лікування — таблетки, нагадування, цифровий щоденник, дистанційний контроль і рекомендації — хтось має допомогти йому розібратися, як усі ці елементи працюють разом. Фармацевт уже сьогодні пояснює схему застосування препарату, контролює можливі проблеми з прихильністю та допомагає пацієнтові безпечно використовувати лікарські засоби. У майбутньому до цього може додатися ще одне питання: «Чи користуєтеся ви цифровим компонентом свого лікування і чи не виникають із ним труднощі?»

Це звучить незвично, але логіка залишається тією самою: допомогти пацієнтові отримати максимальну користь від призначеної терапії.

Не таблетка проти смартфона

Можливо, саме слово «цифровий» створює хибне враження, ніби медицина стоїть перед вибором: залишити традиційні ліки чи перейти на технології. Насправді сучасні дослідження показують значно цікавішу картину. Цифрова терапія може працювати разом із фармакотерапією, посилюючи окремі її компоненти. Вона може допомагати пацієнтові дотримуватися рекомендацій, тренувати певні навички, контролювати симптоми або своєчасно звертати увагу на зміни стану.

Іноді найкраще працює не нова таблетка, а правильне поєднання вже існуючої таблетки з іншим терапевтичним інструментом. Тому майбутнє цифрових лікарських засобів, найімовірніше, не варто уявляти як світ, де смартфони витіснять аптеки, а програми — препарати. І, можливо, справжня революція полягає не в тому, що ліки стають цифровими, а в тому, що лікування перестає бути лише речовиною в таблетці.

Читайте також Станіслав Кравчук: «Пробіотики — сьогодні важливо відрізняти доказову медицину від маркетингу».