Україна готується стати надійним партнером у постачанні критичних ліків для країн Євросоюзу

Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) та керівники національних агентств країн ЄС (HMA) затвердили Стратегію європейської мережі агентств до 2028 року. Документ визначає шість ключових напрямів розвитку регуляторного простору — від цифровізації до посилення стійкості системи постачання ліків.

Серед пріоритетів нової стратегії:

• Доступність — полегшення доступу пацієнтів до лікарських засобів у ЄС;
• Дані, цифровізація та штучний інтелект — підвищення ефективності рішень і процесів;
• Регуляторна наука, інновації та конкурентоспроможність;
• Стійкість до протимікробних препаратів та інші загрози здоров’ю;
• Безперервність постачання ліків для захисту здоров’я людей і тварин;
• Стійкість самої європейської регуляторної мережі.

За оцінками EMA, ці напрями покликані підвищити готовність системи охорони здоров’я до криз — від пандемій до збоїв у виробництві чи логістиці.

Одним із головних викликів для реалізації стратегії став тривалий дефіцит лікарських засобів у ЄС.
За даними Фармацевтичної групи Європейського Союзу (PGEU), у 2024 році перебої з постачанням спостерігалися в усіх 28 країнах, включно з Великою Британією. Ситуація залишилася на рівні попереднього року, який став найгіршим за всю історію спостережень організації.

Згідно з дослідженням PGEU:

• 96% країн повідомили про дефіцит протимікробних засобів та препаратів для серцево-судинної системи;
• 86% — засобів, що впливають на травну систему, метаболізм і нервову систему;
• 82% — препаратів для респіраторної системи.

Найчастіше пацієнти стикалися з перериванням лікування, вимушеною доплатою за дорожчі альтернативи та втратою довіри до системи охорони здоров’я.

Серед головних причин дефіциту — порушення виробничих процесів, залежність від імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) з Китаю та Індії, низька рентабельність для малих ринків і національні обмеження цінової політики.

Для моніторингу ситуації EMA запустила Європейську платформу моніторингу дефіциту (ESMP), де у реальному часі фіксуються сотні активних позицій — від інсуліну й сальбутамолу до семаглутиду та імуноглобуліну.

Наразі Україна активно синхронізується з європейськими підходами у фармрегулюванні.
Міністерство охорони здоров’я України спільно з Комітетом Верховної Ради з питань здоров’я нації та бізнес-асоціаціями працюють над формуванням стратегічного партнерства «UA–EU» у фармацевтичній сфері. У межах цього діалогу найближчим часом буде презентовано конференцію «UA–EU: стратегічне партнерство у фармацевтичній галузі».

Українські виробники вже мають реальні можливості допомогти ЄС у подоланні дефіциту:

• випускають препарати, дефіцитні на європейському ринку (імуноглобулін, інсулін, сальбутамол);
• гармонізують регуляторне поле з acquis ЄС та беруть участь у Twinning-проєкті;
• готуються до створення національного фармацевтичного агентства.

«Україна поступово стає не лише спостерігачем, а й партнером європейської фармацевтичної екосистеми — надійним учасником ланцюга постачання критично важливих ліків», — зазаначають у МОЗ.

Раніше ми повідомляли, що в межах євроінтеграції Україна переходить до європейської моделі громадського здоров’я.