Від стійкості до інтеграції: українська фармацевтична освіта на європейській мапі

У той час, коли українська система охорони здоров’я працює в умовах війни, фармацевтична освіта стає не лише інструментом підготовки фахівців, а й точкою стійкості всієї галузі. Саме цей досвід — адаптації, відповідальності та швидких рішень — Україна сьогодні виносить на міжнародний рівень як повноцінний елемент європейського професійного діалогу.

27 березня у Каунас на базі Lithuanian University of Health Sciences відбулася міжнародна конференція «Contemporary Pharmacy: Issues, Challenges and Expectations 2026». Вона зібрала представників академічної та професійної спільноти Східної Європи й стала простором, де український досвід звучав як відповідь на спільні виклики системи охорони здоров’я.

Освіта під час війни

Ключовий акцент української участі — трансформація фармацевтичної освіти в умовах війни прозвучала у доповіді ректора Національного фармацевтичного університету Олександра Кухтенко «Pharmacy education in wartime: challenges, resilience and transformation». Спікером було окреслено, як система освіти реагує на безпрецедентний тиск.

Йдеться не лише про адаптацію навчального процесу. Освіта сьогодні одночасно вирішує три завдання: зберігає безперервність підготовки фахівців, утримує науковий потенціал і інтегрується у міжнародний освітній простір. Війна не зупинила ці процеси — вона змусила їх відбутися швидше.

Участь у програмі Erasmus+, проведення лекцій для студентів литовського університету та включеність у міжнародні академічні дискусії демонструють: українська фармацевтична освіта вже працює як частина європейського середовища.

Аптека як точка допомоги

Як ці зміни проявляються на практиці, показала доповідь Юлії Клименюк (Асоціація фармацевтів України) «The role of the Pharmacy and the Pharmacist in modern Ukraine: from pharmaceutical care to frontline support».

Війна радикально змінила функцію аптек. У багатьох регіонах фармацевти фактично виконують роль першої ланки допомоги — там, де доступ до лікаря обмежений або відсутній.

Конкретні кейси підкреслюють масштаб викликів: значні втрати аптечної інфраструктури, необхідність працювати автономно, швидке відновлення роботи у деокупованих містах. Зокрема, у Херсоні дві аптеки відновили діяльність уже на 20-й день після звільнення. У таких умовах аптека стає не лише точкою доступу до ліків, а й місцем підтримки для пацієнта .

Партнерство Україна–Литва

Важливим результатом конференції стало посилення співпраці між Україною та Литвою. Під час зустрічей із керівництвом Lithuanian University of Health Sciences, зокрема з ректором Rimantas Benetis, сторони підтвердили зацікавленість у розширенні партнерства.

Йдеться про розвиток академічної мобільності, спільні дослідження та інтеграцію освітніх програм. Водночас українська сторона заходить у це партнерство не лише як отримувач досвіду, а як носій унікальної практики — функціонування фармацевтичної системи в умовах кризи.

Ознайомлення з роботою аптек у Вільнюсі та Каунасі доповнило цей діалог практичним кейсом — від організації процесів до технологічних рішень, які можуть бути адаптовані в Україні.

Платформа для науковців

Конференція також стала простором для молодих дослідників. Українські студенти й аспіранти представили свої наукові напрацювання, які викликали інтерес міжнародної аудиторії та стали частиною фахових дискусій. Окремі роботи були відзначені серед десятків презентацій, що свідчить про конкурентність української наукової школи.

Участь України в таких подіях демонструє системну зміну ролі: від адаптації до активної участі у формуванні професійного середовища.

І саме цей досвід робить Україну не лише учасником, а й співтворцем європейського фармацевтичного порядку денного.

Читайте також Фармацевтична освіта як стратегічний форпост національної безпеки: аналіз кадрової деструкції та шляхи ревіталізації галузі.