Віктор Ляшко: Йдеться виключно про безрецептурні лікарські засоби

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко дав інтерв'ю телеканалу «Рада», в якому відповів на запитання щодо нових регуляторних рішень у фармацевтичній сфері.

— Пане міністре, останнім часом активно обговорюється ініціатива МОЗ щодо дозволу продавати лікарські засоби на автозаправних станціях. Чи поширюється вона на всю країну, чи лише на прифронтові області?

— Так, ця ініціатива поширюється на всю територію України. Це наша реакція на виклики часу: воєнний стан, блекаути, питання доступності. Ми звернулися до уряду з пропозицією дозволити продаж на автозаправних станціях безрецептурних лікарських засобів, і вона була підтримана на засіданні уряду.

— Про який саме перелік лікарських засобів ідеться?

— Ми говоримо виключно про безрецептурну групу. Це ті лікарські засоби, які людина може придбати без рецепта лікаря. Мета — покращити територіальну доступність і дати можливість отримати ліки у будь-який час доби.

— Чому саме АЗС розглядаються як точки продажу лікарських засобів?

— Тому що сьогодні автозаправні станції фактично стали пунктами незламності. Вони працюють 24/7, мають електроенергію, торгові приміщення, де люди можуть придбати продукти. Особливо це важливо за межами великих міст, де аптеки або не працюють цілодобово, або їх взагалі немає.

— Які умови мають виконати АЗС, щоб продавати лікарські засоби?

— Кожна автозаправна станція, яка захоче реалізовувати лікарські засоби, повинна звернутися до Державної служби лікарських засобів і отримати ліцензію на кожне місце продажу. Законодавча норма тут уже існує — далі все залежить від ініціативи суб’єкта господарювання. Також передбачено перехідний період у два місяці, щоб норми набрали чинності і АЗС змогли підготуватися.

— Які вимоги висуваються до персоналу АЗС? Адже йдеться не про звичайний товар, а про лікарські засоби.

— Ми не вигадували велосипед, а орієнтувалися на практики США та країн Європейського Союзу, де безрецептурні лікарські засоби дозволені до продажу поза аптекою. Водночас ми заклали запобіжники. Ліцензійні умови чітко визначають вимоги до приміщень, окремих місць зберігання лікарських засобів і до відповідальних осіб.

— Чи означає це, що фармацевт фактично усувається з процесу?

— Ні. Передбачено, що буде уповноважена особа з фармацевтичною освітою, яка здійснюватиме контроль за прийманням, зберіганням і відпуском лікарських засобів, а також за координацією роботи персоналу. Якщо ми говоримо про мережу АЗС, наприклад, у межах однієї області, то одна така уповноважена особа з фармацевтичною освітою контролюватиме всі автозаправні станції цієї мережі. Тому про знецінення професії фармацевта не йдеться.

— Інше важливе питання — обов’язок аптек пропонувати найдешевший лікарський засіб із відповідною діючою речовиною. Як це працюватиме на практиці?

— У 2025 році, на виконання рішення РНБО, були внесені зміни до закону про лікарські засоби і уряд зобов’язав МОЗ створити Національний каталог цін. Ми реалізували це у кілька етапів: порівняли ціни в Україні з цінами у восьми країнах ЄС, зобов’язали виробників та імпортерів задекларувати ціни й побачили, що на одну діючу речовину може бути 10–20 брендів із дуже великим ціновим діапазоном.

— Який приклад такого розриву можете навести?

— Наприклад, ібупрофен: однакова діюча речовина, однакове дозування і кількість таблеток, але ціна — від 25 до 300 гривень.

— Які обов’язки покладено на аптеки?

— Закон зобов’язує аптечні заклади мати в наявності хоча б один із трьох найдешевших лікарських засобів з відповідною діючою речовиною, щоб людина могла обрати доступніший варіант. Але практика показала, що аптекам вигідніше продавати дорожчі препарати, адже вони приносять більшу маржу.

— Саме тому було ухвалене рішення щодо аптек у медзакладах?

— Так. Аптеки, розміщені в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, відтепер зобов’язані реалізовувати лише лікарські засоби з трьох найнижчих цінових позицій Національного каталогу. Якщо пацієнт хоче придбати дорожчий бренд, він може зробити це в аптеці за межами медичного закладу.

— Багато нарікань викликає нав’язливий аптечний маркетинг. Як держава реагує на це?

— З 1 березня ухвалене рішення про заборону будь-яких маркетингових платежів між виробниками та аптеками до моменту, поки не буде забезпечене прозоре ціноутворення. Національний каталог цін уже запущений, і уряд врегулював порядок маркетингових взаємовідносин, кредит-нот, пацієнтських програм та інших інструментів.

— У чому головна мета цих обмежень?

— Щоб жодні маркетингові взаємовідносини між виробником, імпортером і аптекою не впливали на кінцеву ціну лікарського засобу для пацієнта. Ми хочемо, щоб ціни були прозорими й не перевищували рівень європейських.

— Який ефект уже спостерігає МОЗ?

— Ми бачимо, що середній чек пацієнта часто формується через пропозицію дорожчих аналогів. Саме тому держава запроваджує ініціативи, спрямовані на те, щоб у аптеках були в наявності доступні, дешевші лікарські засоби і щоб пацієнт мав реальний вибір.

Раніше ми повідомляли, що уряд ухвалив рішення щодо зниження цін і підвищення доступності лікарських засобів.